У Сполучених Штатах у 2025 році подали близько 5,7 млн заявок на реєстрацію бізнесу, що стало новим річним рекордом. За даними, наведеними в матеріалі генерального директора Xero Суххіндера Сінгха, значну роль у цьому відіграв штучний інтелект: 60% нових власників використали його для запуску своїх компаній, а частка тих, хто застосовував ШІ, подвоїлася порівняно з попередніми дванадцятьма місяцями.
Водночас дані Gusto показують, що зростання кількості бізнесів не відображає фінансового становища людей, які їх створюють. Медіанний власник у 2025 році виплачував собі близько 4800 доларів на місяць, що становить приблизно 57 600 доларів на рік у вигляді грошової винагороди. Більшість власників працюють понад 50 годин на тиждень, а 60% з них працюють щонайменше шість днів на тиждень. Таким чином, значна частина успіху нових компаній не перетворюється на стабільний дохід для їхніх засновників.
Окремо дослідження Xero вказує, що власники витрачають майже 22 години на місяць на фінансові завдання, тобто на роботу, яка не безпосередньо пов’язана з розвитком продукту чи клієнтами, але є обов’язковою для функціонування бізнесу. Сінгх вважає, що саме такий розрив між успіхом компанії та результатами її власника варто визначати окремим поняттям. Він називає це «розривом власності» (Ownership Gap) і описує його як недолік, який традиційні показники не фіксують.
На переконання автора, показники діяльності компаній зазвичай виглядають добре, але результати на рівні власників залишаються поза увагою статистики. Успіх, за його словами, мав би включати стійкість бізнесу, час, який власник може присвятити іншим речам, доступ до капіталу та добробут самих підприємців. Для ілюстрації він згадує свою сестру, оптометристку, яка керувала практикою в торговельному центрі. Її бізнес був успішним, проте її особисті фінанси відставали від успіху практики.
Серед рекомендацій Сінгх пропонує поруч із показниками здоров’я бізнесу запроваджувати показники здоров’я власника, а також розділяти дані за типом бізнесу та обставинами власників, адже становище підприємців може суттєво відрізнятися залежно від галузі й умов. Кредитори та представники влади, на його думку, також мали б відстежувати результати самих власників, оцінюючи, чи можуть вони втримувати свої компанії без шкоди для себе.
Водночас залишається невирішеним питання, чи будуть такі показники справді впроваджені та хто ініціюватиме їх запровадження. Варто зазначити, що текст є думкою керівника Xero, а не незалежним аналізом, тому висновки автора та рекомендації слід сприймати як позицію компанії, що сама працює з малим бізнесом.