Європейський суд з прав людини одноголосно визнав, що Україна порушила право на життя та право на свободу вираження поглядів у справі херсонської активістки Катерини Гандзюк. Рішення ухвалено 5 листопада. Суд встановив порушення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на життя, а також статті 10, що стосується свободи слова.
Напад на Катерину Гандзюк стався у 2018 році: на активістку вилили сульфатну кислоту. Суд дійшов висновку, що напад був заздалегідь спланований і оплачений, а його мета полягала в тому, щоб змусити до мовчання людину, яка займалася контролем за діями посадовців і боротьбою з корупцією. За висновками суду, держава була причетна до цієї події через повноваження службових осіб, які мали змогу вплинути на перебіг подій.
Окремо ЄСПЛ звернув увагу на так званий ефект охолодження. На думку суду, напад мав стримувальний вплив на публічне обговорення питань боротьби з корупцією, адже інші люди, які займалися схожою діяльністю, могли відчути реальну загрозу для себе. Саме тому порушення статті 10 суд визнав окремо від порушення права на життя, підкресливши, що шкода виходить за межі однієї людини і стосується всього громадського простору.
Україні доручено виплатити по 40 тисяч євро батькам Катерини Гандзюк і її чоловікові, а також 4 тисячі євро на покриття судових витрат. Виплати мають бути здійснені протягом трьох місяців від дня ухвалення рішення. Такі суми визначено як компенсацію за втрату близької людини та за порушення прав, які суд визнав встановленими.
Внутрішнє судове провадження завершилося вироком 26 червня 2023 року, який ухвалив Дніпровський районний суд міста Києва. Двом чоловікам, які згодом були визнані організатором і виконавцем нападу, призначили по 10 років позбавлення волі. Обвинувачені під час процесу, який тривав понад три роки, заперечували свою вину, і саме тривалість розгляду стала однією з ознак, що викликали питання у суспільства щодо ефективності розслідування.
Катерина Гандзюк померла приблизно через чотири місяці після нападу, не встигнувши відновитися від важких опіків. Спочатку поліція кваліфікувала подію як хуліганство, і лише згодом справу було перекваліфіковано на вбивство. Саме ця зміна кваліфікації, за висновками рішення, стала однією з підстав для звернення до міжнародного суду та для оцінки дій держави на різних етапах розслідування.
Справа Катерини Гандзюк стала однією з найрезонансніших у питанні захисту активістів в Україні. Рішення ЄСПЛ має важливе значення не лише для родини загиблої, а й для всіх, хто працює у сфері антикорупційного контролю, адже воно фіксує відповідальність держави за створення умов, у яких такі напади можуть відбуватися без належного запобігання та ефективного розслідування.