Російські удари безпілотниками та ракетами завдали значних збитків великим українським компаніям, але не поставили їх на межу банкрутства. Керівники постраждалих підприємств, серед яких «Нова пошта», «Будинок іграшок» та інші, розповіли про руйнування логістичних хабів, складів і виробничих потужностей, а також про плани відновлення. Попри масштаб втрат, бізнес демонструє стійкість і продовжує працювати, адаптуючись до умов воєнного часу.
За словами представників компаній, найбільших збитків завдано інфраструктурі — знищено склади, сортувальні центри та транспортні засоби. Водночас підприємства намагаються якнайшвидше відновити роботу: частину потужностей вдалося перемістити, інші — відбудувати. У «Новій пошті» зазначили, що попри пошкодження відділень, компанія продовжує доставляти вантажі, а відновлення триває за графіком. «Будинок іграшок» також зазнав втрат, але керівництво запевняє, що асортимент і постачання не припиняться.
Ситуація ускладнюється тим, що Росія не припиняє атак. Президент Володимир Зеленський під час брифінгу з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Києві повідомив, що ворог змінює тактику масованих ударів, роблячи ставку на якість, а не на кількість. За його словами, росіяни збільшуватимуть частку реактивних дронів, які складніше збивати, а також продовжать застосовувати балістичні ракети. Це створює додаткові виклики для бізнесу, адже захист критичної інфраструктури потребує посилення.
Попри війну, українські компанії не лише відновлюються, а й шукають нові можливості. Експерти зазначають, що підтримка держави та міжнародних партнерів, а також внутрішня стійкість підприємців дозволяють утримувати економічний фронт. Водночас бізнес наголошує на потребі вирішення системних проблем: високих тарифів на електроенергію та залізничні перевезення, складнощів із землевідведенням та ліцензуванням. Ці питання особливо актуальні для видобувної галузі, яка також потерпає від обстрілів.
Голова Національної асоціації добувної промисловості Ксенія Оринчак під час конференції United by Mining назвала першочергові кроки для розвитку галузі: доступ до земельних ділянок, повернення окремих ліцензій на розвідку та видобуток, а також врегулювання тарифів. За її словами, наскрізні ліцензії відлякують інвесторів, які хочуть спочатку вивчити родовище. Висока вартість послуг «Укрзалізниці» та електроенергії суттєво підвищує собівартість і робить Україну менш привабливою для інвестицій порівняно з іншими країнами.
Тим часом Служба безпеки України закликає громадян не знімати та не поширювати наслідки російських атак, адже такі матеріали можуть бути використані ворогом для коригування нових ударів. СБУ нагадує, що за несанкціоноване поширення інформації про переміщення ЗСУ передбачена кримінальна відповідальність — до 12 років позбавлення волі. Це попередження особливо важливе в умовах, коли бізнес відновлює об'єкти, а будь-яка публікація може зашкодити безпеці.
Отже, попри безпрецедентні виклики, великий український бізнес не здається. Компанії відбудовують зруйноване, шукають нові логістичні шляхи та закликають владу до дерегуляції. Відновлення потребує часу й ресурсів, але наявність чітких планів і підтримка суспільства дають надію, що економіка вистоїть. Головне — не лише відбудувати втрачене, а й створити умови для сталого розвитку в умовах постійної загрози.