Засновник хедж-фонду Citadel і мільярдер Кен Гріффін розкритикував рішення президента Дональда Трампа та Республіканської партії зробити зниження податків постійним, не маючи для цього фіскального простору в бюджеті. Про це він сказав у вівторок на конференції Future of Global Markets у Нью-Йорку, повідомляє Fortune.
«У нас не було фіскального простору, щоб продовжити зниження податків», — заявив Гріффін, вказуючи на масштабні видатки часів пандемії та національний борг, який перевищив $40 трлн. Його критика стосується закону One Big Beautiful Bill Act, який зберіг нижчі ставки індивідуального прибуткового податку з реформи 2017 року безстроково, замість того щоб дозволити їм завершитися наприкінці 2025 року.
Окрім запобігання підвищенню податків, закон додав відрахування для кваліфікованих чайових і понаднормової оплати, а також для певних відсотків за автокредитами. Однак збереження цих заощаджень для платників податків означає, що Вашингтон збирає менше доходів, ніж якби пільги завершилися. Оскільки уряд уже витрачає більше, ніж отримує, занепокоєння Гріффіна полягає в тому, що республіканці продовжили полегшення без достатнього простору в бюджеті, щоб поглинути витрати.
Критика не завадила йому вкладати мільйони в партію. У цьому виборчому циклі він надав $10 млн Senate Leadership Fund і $5 млн Congressional Leadership Fund, щоб допомогти республіканцям закріпитися в обох палатах Конгресу. Він також дав $10 млн на підтримку кандидата на посаду губернатора Флориди Байрона Дональдса.
Вартість законодавства виходить за межі доходів, від яких відмовляється Вашингтон: позичання для покриття розриву означає також сплату відсотків. Бюджетне управління Конгресу оцінило, що податкові та видаткові зміни закону додадуть $4,1 трлн до федеральних дефіцитів у 2025–2034 роках, включно з відсотками за додаткові запозичення. Ця оцінка не враховує, як вплив закону на економіку може змінити федеральні доходи та видатки.
Ці прогнозовані витрати додаються до боргового тягаря, накопиченого за адміністрацій як республіканців, так і демократів, і нині становить приблизно $40,4 трлн. Це включає борг перед інвесторами та зобов’язання перед державними рахунками. Зростає й рахунок за відсотками: у 2026 фінансовому році річні чисті відсоткові платежі досягли $1,05 трлн, що на 8% більше, ніж роком раніше. Якщо Вашингтон не збільшить доходи або не скоротить видатки в інших сферах, покриття цих платежів додаватиме до його потреб у запозиченнях.
Попередження Гріффіна не обмежуються податковими пільгами. У жовтні 2025 року він описав економіку як таку, що перебуває на «цукровому підйомі», кажучи, що урядова політика дає стимул, більш доречний для рецесії. До січня 2026 року він попереджав, що інвестори в облігації можуть покарати уряди, які не впорядкують свої фінанси. Якщо інвестори вимагатимуть вищих відсоткових ставок, щоб продовжувати кредитувати Вашингтон, уряду доведеться платити більше, коли він братиме нові позики або заміщатиме борг, що наближається до погашення, збільшуючи й без того зростаючий рахунок за відсотками.
На запитання, як упорядкувати фінанси країни з огляду на небажання політиків скорочувати видатки чи підвищувати податки, Гріффін вказав на продуктивність. «Нам справді треба якомога сильніше грати картою продуктивності», — сказав він. Для Гріффіна це означає підтримку штучного інтелекту та будівництво дата-центрів в Америці, а також просування в ядерній енергетиці, акумуляторах і робототехніці. Він закликав приділяти більше уваги технологіям, які можуть підвищити продуктивність протягом наступних 20 років, кажучи, що це має бути центральним економічним фокусом адміністрації.
Він хоче, щоб союзники Америки також прагнули зростання, і аргументує, що Вашингтон має підштовхувати Європу до економічних реформ, а не вести тарифну війну, яку він назвав «фіаско». «Увесь західний світ перебуває в одному човні разом», — сказав він. Для США він сформулював пріоритет прямо: «зростай, чорт забирай, економіко».