Для відновлення виборчого процесу в Україні потрібні безпекові умови, завершення війни та нове виборче законодавство, якого досі немає. Про це в інтерв’ю проєкту РБК-Україна «Не перебивайте» заявив народний депутат, перший заступник голови фінансового комітету Ради Ярослав Железняк. За його підрахунками, президент Володимир Зеленський уже 23 рази публічно коментував питання виборів, однак законодавство залишається незмінним.
Железняк наголосив, що політичне життя в країні неможливе під час повномасштабного вторгнення: сидіти під ракетами й займатися політичними тусовками, на його думку, достатньо дивно. Словосполучення «політичний проєкт» щодо себе він вжив із застереженням і не підтвердив конкретних планів створення власної партії, хоча в Telegram-каналах раніше з’являлися повідомлення про такий намір. Водночас він зазначив, що його Telegram-канал є робочим інструментом, який він веде особисто за допомогою штучного інтелекту.
Депутат перелічив питання, на які досі немає відповіді: як голосуватимуть українці за кордоном, що робити з тимчасово переміщеними особами та як забезпечити участь мільйона військових на фронті. Саме ці питання, за його словами, мають бути врегульовані новим законом перед тим, як можна говорити про вибори.
Окремо Железняк розкритикував проєкт державного бюджету на 2027 рік, який, за його оцінкою, є нереалістичним: він закладає трильйонні показники на тлі падіння ВВП, над чим, за його словами, сміються навіть закордонні партнери. Головною несправедливістю він назвав нульове збільшення зарплат військовим. Оклад у 20 тисяч гривень, за його словами, має зовсім іншу цінність, ніж у 2022 році через інфляцію, і контрастує зі зростанням зарплат суддів і прокурорів. Порівнюючи, він навів приклад: на меблеву фабрику з бронюванням шукають людей на 60 тисяч гривень.
Після засідання бюджетного комітету депутат повідомив, що подано правку про зобов’язання уряду переглянути зарплати військовим. Її одноголосно підтримали 13 колег із різних фракцій та груп. За його словами, для фінансування потрібно щонайменше 200 мільярдів гривень на зарплати військовим і до 50 мільярдів на фонд підтримки бізнесу та страхування. Джерелом, на думку Железняка, мають стати скорочення непрофільних видатків, зокрема на «марафони», «кешбеки», дороги та «дивні програми» в оборонно-промисловому комплексі, а також закриття схем на нелегальному тютюні, алкоголі, в гральному бізнесі та на митниці. Він нагадав, що 27 жовтня Рада підтримала бюджет на 2027 рік за основу.
Щодо зовнішньої допомоги депутат сказав, що партнери закривають близько 50–60% потреб країни, фінансуючи невійськовий бюджет, зокрема зарплати, пенсії та укриття для енергетики, і частково військові закупівлі й ремонт техніки. Водночас, за його словами, їхня умова проста: боротьба з корупцією. Він навів приклад: бізнесу досі не повернули 18 мільярдів гривень ПДВ, мотивуючи це відсутністю коштів. Натомість, за його підрахунками, прийняття безпечної євроінтеграційної антикорупційної стратегії принесло б 365 мільйонів євро.
Щодо податків Железняк вважає помилкою їх підвищення для бізнесу в нинішній ситуації. Резерви, на його думку, лежать не в кишенях платників, а в корупційних схемах: підроблених сертифікатах на митниці, нелегальному тютюні, що виробляється на заводах у Тернополі та під Львовом, нелегальному паливі, алкоголі та гральному бізнесі.
В інтерв’ю депутат також говорив про антикорупційну систему, зокрема про необхідність прибрати лазівки для затягування справ у Вищому антикорупційному суді та впорядкувати проходження мільйонних застав. Він назвав системною проблему частої зміни виконувачів обов’язків Генерального прокурора та запропонував вирішувати її через прозорі відкриті конкурси. Вплив Андрія Єрмака, за його словами, зведений на сьогодні до мінімуму, а з Михайлом Федоровим, за оцінкою депутата, вдалося напрацювати низку важливих законів.