Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре у середу, 28 жовтня, публічно захистив телефонну розмову з очільником Кремля Володимиром Путіним, яку він разом із президентом Фінляндії Александром Стуббом провів напередодні. Він пояснив, що мета контакту полягала в тому, щоб російський лідер почув думку не лише США, а й європейських країн.
За словами Стьоре, він і Стубб зосередилися на майбутньому, а саме на тому, що має статися, щоб війна не тривала місяцями і щоб людям не доводилося гинути. «Ми (Стубб і я) зосередилися на майбутньому – на тому, що має статися, щоб ця війна не тривала нескінченно місяцями, а люди не гинули… і знайти рішення стає ще складніше», – сказав він в ефірі норвезького мовника. Водночас політик визнав, що не очікує від Путіна зміни позиції. «Але він дуже чітко чує нашу позицію. Я стурбований тим, що деякі з цих повідомлень не доходять до нього, коли з ним розмовляють американці», – додав Стьоре.
Розмова відбулася 27 жовтня. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що під час бесіди лідери Норвегії та Фінляндії обговорили деескалаційні кроки у війні, зокрема щодо української енергетики. У повідомленні Кремля зазначалося, що Путін, серед іншого, нагадав співрозмовникам про «першопричини» війни проти України. Контакт відрізняється від практики західноєвропейських лідерів, які останніми роками уникали прямих розмов із главою Кремля, і викликав критику з боку частини союзників. Зокрема, прем’єрка Данії Метте Фредеріксен заявила, що дуже скептично ставиться до результатів розмови, яка, за її словами, не була узгоджена з іншими європейськими країнами. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підтвердив, що розмову погодили з українською стороною.
Стьоре назвав низку можливих кроків деескалації, які підтримує Норвегія. Серед них – припинення атак на енергетичну інфраструктуру, припинення ударів по суднах, що експортують українське зерно, та обмін військовополоненими. Телефонна розмова відбулася напередодні очікуваних у листопаді переговорів українських і російських посадовців в Абу-Дабі.
Окремо прем’єр прокоментував питання територій. За його словами, Україна ніколи не підпише угоду, яка визнаватиме втрату її територій, однак питання, чи зможе вона сприймати нинішню лінію фронту як відправну точку, залишається відкритим. «Україна ніколи не підпише угоду, яка визнає, що вона втратила території, але чи зможе вона сприймати нинішню лінію фронту як реальність і як відправну точку – це вже інше питання», – заявив він. Головним питанням, на його думку, є гарантії безпеки для України після укладення мирної угоди, і, за його словами, Путін сам визнає, що це головне питання.