Ціна на нафту марки Brent, головний світовий еталон, станом на 6:00 за східним часом США 5 листопада 2026 року становила 99,52 долара за барель. За добу вона знизилася на 6,32 долара, тоді як напередодні ціна становила 105,84 долара. Місяць тому барель коштував 105,96 долара, а рік тому, за приблизними даними, — близько 64,04 долара. Таким чином, за рік нафта подорожчала приблизно на 35,50 долара.
Сировина має значний вплив на вартість життя. Сира нафта становить більше половини ціни пального на заправках у США, тож коливання котирувань швидко відчуваються водіями. Водночас на ринку діє ефект, який галузь називає «ракети і пір'я»: роздрібні ціни на пальне зростають швидко, коли нафта дорожчає, і знижуються повільно, коли вона дешевшає. Це означає, що зниження оптових цін не завжди одразу відображається на заправках.
Ціни на нафту й природний газ пов'язані між собою. Зростання вартості нафти може збільшувати попит на природний газ, що додатково впливає на енергетичний ринок. Крім того, дорога нафта підвищує витрати на перевезення, виробництво товарів і опалення, а отже, відображається на вартості багатьох споживчих товарів.
Brent є основним глобальним орієнтиром, тоді як WTI є північноамериканським еталоном. Управління енергетичної інформації США (EIA) використовує Brent як головний показник у своєму щорічному прогнозі розвитку енергетики. Ціни формують одночасно попит і пропозиція, геополітика, рішення ОПЕК+ та державна політика. Ціноутворення на ф'ючерсних ринках відбувається безперервно, поки вони відкриті, тож котирування можуть змінюватися протягом дня.
Історія ринку показує, наскільки різкими можуть бути коливання. Нафтова криза 1970-х років, пов'язана з арабським ембарго, стала потрясінням для світової економіки. У середині 1980-х ціни суттєво впали. У 2008 році нафта досягла піку, а потім різко обвалилася. У 2020 році через пандемію COVID-19 ціни опустилися нижче 20 доларів за барель. Фахівці зазначають, що майбутній напрям руху цін передбачити складно, і різкі зміни можливі у разі рецесії, війни або збоїв у постачанні.
Водночас США мають інструменти для пом'якшення ризиків. Стратегічний нафтовий резерв є державним аварійним запасом сирої нафти на випадок порушень постачання, однак він не розглядається як довготривале рішення. Важливим чинником є й видобуток сланцевої нафти у США: він може стримувати різкі стрибки цін, додаючи пропозицію на ринок. Політичні рішення також мають значення: у 2025 році адміністрація Дональда Трампа відкрила для оренди понад 1,5 мільйона акрів Арктичного заповідника, що стосується довгострокової політики видобутку.
Ринок нафти залишається чутливим до будь-яких нових подій, і навіть невеликі зміни в очікуваннях учасників можуть швидко відображатися на котируваннях. Тому динаміка ціни за останній місяць, яка практично не змінилася, на тлі добового падіння, свідчить про відносну стабільність рівня, але не гарантує подальшої тенденції.