Європейський Союз і Велика Британія наближаються до угоди, яка з'єднала б їхні системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. Про це повідомляє Bloomberg. Йдеться про інструмент, який мав би зв'язати два ринки, що після виходу Британії з ЄС існують окремо.
Механізм передбачає, що квоти можна буде купувати і продавати в обох системах. Компанії зможуть використовувати дозволи одна одної для виконання своїх обов'язків щодо скорочення викидів. Учасники переговорів сподіваються, що така схема зменшить витрати бізнесу і розширить коло учасників ринку, а отже й базу для формування ціни на вуглець. Для цього потрібно узгодити правила і стандарти моніторингу, адже без спільних вимог дозволи однієї системи не можна буде коректно визнати в іншій.
Британія вийшла з системи торгівлі квотами ЄС після Brexit. Відтоді вона веде власний ринок, який функціонує з 2021 року. За цей час ціни на квоти в Лондоні й у Брюсселі почали розходитися. Саме ця різниця стала одним із головних стимулів для переговорів, адже вона створює для підприємств нерівні умови залежно від того, де вони працюють. Компанія, яка випускає вуглець в одній юрисдикції, може платити за дозволи значно менше або більше, ніж її конкурент по той бік Ла-Маншу.
Переговори ведуть представники Європейської комісії та уряду Великої Британії. Вони є частиною ширшої співпраці двох сторін у сфері кліматичної політики після розриву, спричиненого Brexit. За словами учасників процесу, найбільше зміну відчули б енергетичний сектор, важка промисловість і авіація, оскільки саме ці галузі є найбільшими споживачами квот. Для електрогенерації і металургії різниця в цінах на вуглець безпосередньо впливає на собівартість продукції, а для авіаперевізників вона визначає витрати на виконання обов'язків щодо викидів рейсів.
Водночас деталі угоди ще не узгоджено. Строки її укладення залишаються неясними, і сторони не назвали конкретної дати завершення переговорів. Окремо невирішеним є питання того, як із цим інструментом пов'язані правила механізму, що стосуються вуглецевого кордону ЄС. Цей механізм передбачає вирівнювання цін на вуглець для імпорту з країн, де таких обмежень немає, і без чіткого узгодження з британською системою у компаній можуть виникнути подвійні або суперечливі вимоги.
Крім того, для впровадження домовленості потрібне політичне схвалення з обох боків. Фахівці також припускають можливі суперечки щодо обмежень на загальний обсяг квот і мінімальної ціни на вуглець. Ці параметри безпосередньо впливають на вартість викидів для бізнесу, тому їх узгодження може виявитися найскладнішим етапом. Допоки сторони не завершать роботу над правилами та стандартами моніторингу, з'єднання ринків залишатиметься лише наміром, який ще має пройти політичне і технічне погодження.