Wireva

Прем’єр Румунії обіцяє скорочення дефіциту без урізання пенсій

Прем’єр-міністр Румунії Луца Ніculescu заявив, що наступного року уряд продовжить скорочення бюджетного дефіциту, але пенсії та соціальні виплати не зменшуватимуть.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Прем’єр-міністр Румунії Луца Ніculescu заявив, що уряд продовжить скорочення бюджетного дефіциту наступного року, відповідно до взятих зобов’язань, однак пенсій і соціальних виплат це не торкнеться. Про це він розповів в інтерв’ю румунському виданню Profit.ro, передрукованому з Financial Times.

За планом уряду дефіцит наступного року має становити 5,2% ВВП. Нагадаємо, у 2025 році він сягнув 7,8% ВВП, що є найвищим показником в Європейському Союзі. Саме тому фіскальна консолідація стала одним із головних викликів для нового кабінету. Прем’єр наголосив, що скорочення не відбуватиметься за рахунок найуразливіших груп населення, і наголосив, що соціальні гарантії залишаться без змін.

Луца Ніculescu очолює міністерський склад, який спирається на меншість і поєднує соціал-демократів та технократів. Сам він колишній журналіст і колишній посол у Франції. До призначення на посаду прем’єра він очолював переговори Румунії про вступ до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Його призначив президент Ніколає Дан після того, як інші кандидати не змогли сформувати уряд. Саме тому його кандидатура стала компромісною для різних політичних сил, які без нього не змогли домовитися.

Серед реформ, які планує уряд, — об’єднання міністерств і відомств, перебудова регіонального та місцевого управління, а також покращення збирання податку на додану вартість. Прем’єр пов’язує з членством в ОЕСР можливе зростання ВВП до одного відсоткового пункту, що, на його думку, могло б частково компенсувати бюджетні обмеження.

Політичний контекст залишається складним. Соціал-демократична партія (PSD) вийшла з коаліції у травні, посилаючись на жорсткі заходи економії та реформи державних компаній, пов’язані з отриманням коштів ЄС. Водночас партія AUR лідирує в опитуваннях. Раніше президентські вибори 2024 року було анульовано через справу Календара Джорджеску, якого переслідують за шахрайство; він заперечує звинувачення і вважає себе жертвою політичного тиску.

Економічна ситуація також викликає занепокоєння. Державний борг зріс із 35% ВВП у 2019 році до понад 61% нинішнього року. Нещодавній випуск облігацій дав 4,5 мільярда євро, при цьому попит перевищив пропозицію, що свідчить про довіру інвесторів, попри напружену фіскальну ситуацію. ВВП зріс на 2,1% порівняно з попереднім кварталом, але лише на 0,1% у річному вимірі, що відображає слабкість відновлення.

Опитування INSCOP показує настрої бізнесу: лише 17% опитаних оптимістично оцінюють перспективи, тоді як 75% очікують погіршення. Головна економістка ING Маріке Блом зазначила, що Румунія має потенціал, однак їй важко стабільно його реалізовувати. Голова Ради з питань конкуренції Чіріцоіу, своєю чергою, вказав на третій рік стагнації і наголосив, що дефіцит спричиняв інфляцію, а не споживання. Він також закликав до більшої конкуренції в секторах цементу, будівництва та фінансів, а також вказав, що інтеграція балканської енергомережі могла б знизити витрати на енергію. Автомобільна галузь відчуває тиск китайської конкуренції, а Польща зростає приблизно на 3%, тоді як Румунія — близько 1%.

Same event, other desks

Story file →