Росія намагалася отримати два керівні пости в Міжнародному союзі електрозв’язку (МСЕ), спеціалізованій установі ООН, яка розподіляє радіочастотний спектр і встановлює технічні стандарти для супутників та телекомунікацій. За результатами голосування, проведеного в Досі, Росія не отримала жодного з цих постів, що стало для Москви помітною невдачею.
У голосуванні взяли участь 194 держави-члени. Росія програла вибори до Комітету з регламенту радіозв’язку, набравши 58 голосів. Перемогу здобув кандидат від Азербайджану, який отримав 111 голосів, а кандидат від Казахстану набрав 70 голосів. Крім того, Росія не змогла потрапити до Ради МСЕ, яка контролює бюджет, стратегію та управління агентством. Саме Рада визначає фінансові рамки роботи організації та її довгострокові пріоритети, тож місце в ній має практичне значення для впливу на правила гри.
За даними джерел, Москва прагнула через ці посади пом’якшити міжнародну ізоляцію, в яку вона потрапила через війну проти України. Другою метою, за інформацією, було отримати більший вплив на стандарти цифрових технологій, які визначають, як працюють мережі, супутникові системи та обладнання по всьому світу. Водночас окремі держави вже відновлюють торговельні та безпекові зв’язки з Росією, і така тенденція викликала занепокоєння західних партнерів ще до голосування.
Західні країни напередодні виборів публічно висловлювали стурбованість можливим посиленням російського впливу в організації. Аргументом було те, що держава, яка веде війну проти сусіда і завдає шкоди його інфраструктурі, не повинна мати голос у розподілі ресурсів і визначенні технічних норм. Результат голосування частково знімає це питання, однак сам факт кандидатури Москви став предметом дискусії.
Постійна представниця України при ООН у Женеві назвала результат голосування чітким сигналом міжнародної спільноти. Українська сторона нагадує, що російські атаки завдали українській телекомунікаційній галузі збитків понад 2,5 мільярда доларів. Саме тому участь держави-агресора в керівництві установи, що відповідає за розподіл частот і стандартів, викликала серйозні заперечення з боку Києва.
МСЕ, заснований у 1865 році, є одним із найстаріших міжнародних органів у системі ООН. Його головне завдання полягає в координації використання радіочастот, зокрема для супутникового зв’язку, та в розробці технічних норм, яких дотримуються оператори у різних країнах. Генеральним секретарем МСЕ переобрано Доріен Богдан-Мартін, яка очолює організацію і в поточному циклі керівництва.
Окремо, але в контексті російської агресії, регулятори ядерної безпеки 38 країн попередили про зростання ризиків. Попередження стосується російських ударів по енергосистемі України. За їхніми оцінками, втрата електропостачання може порушити охолодження ядерного палива на реакторах, а це створює загрозу для безпеки станцій. Учасники попередження, зокрема асоціації HERCA, WENRA та NORA, як можливий масштаб наслідків назвали Чорнобильську катастрофу.
Конкретні епізоди, на які спирається тривога, відомі з хронології подій. 4 листопада українські АЕС знизили потужність через пошкодження енергомережі. 7 листопада удари прийшлися на підстанції, пов’язані з Рівненською та Хмельницькою АЕС. Саме ця хвиля атак, на думку регуляторів, стала прямим прикладом того, як бойові дії на енергетичній інфраструктурі можуть загрожувати ядерній безпеці далеко за межами фронту.