Україна і Росія приватно демонструють гнучкість у питанні контролю над територіями на сході країни, повідомив BBC американський посадовець перед новим раундом переговорів. За його словами, публічно жодна зі сторін не відступила від своїх базових вимог, однак у закритих контактах обговорюються варіанти, які раніше не озвучувалися.
Москва продовжує вимагати, щоб Україна вивела війська з Донбасу, частину якого ще контролює Київ. Українська сторона хоче заморозити лінію фронту і зберегти ключові ділянки на сході. Саме ця різниця позицій залишається головною перешкодою на шляху до домовленостей, і жодна зі сторін поки не готова оголосити про відмову від своїх претензій.
Тристоронній формат переговорів за участі України, США і Росії відбудеться в Абу-Дабі 10–11 листопада. Це перша така зустріч з лютого, тобто з моменту, коли попередній раунд не дав відчутних результатів. Американська сторона, як зазначив посадовець, не очікує підписання угоди найближчими днями. Основна увага під час переговорів буде приділена механізмам моніторингу припинення вогню та гарантіям безпеки, які мають стати практичною основою для будь-яких майбутніх домовленостей.
Учасники також говоритимуть про ширше питання архітектури безпеки в регіоні. За словами посадовця, проблему територій неможливо розв’язати без створення нової системи безпеки, яка врахує інтереси всіх сторін. Для України ключовим елементом є гарантії допомоги союзників у разі нового нападу, адже, за логікою Києва, без таких гарантій будь-яка домовленість залишатиметься вразливою. Росія, своєю чергою, давно вимагає вивести НАТО зі Східної Європи, і ця вимога залишається одним із головних пунктів її порядку денного.
Серед пропозицій, які обговорюються, є консультації з питань безпеки, гарячі лінії для кризових ситуацій і взаємні заходи деескалації, спрямовані на зменшення ризику випадкового зіткнення. Також може бути відновлена робота Ради НАТО–Росія, яка практично призупинена з 2022 року і через яку раніше велися регулярні консультації між альянсом та Москвою. Її відновлення стало б першим відчутним кроком до повернення каналів прямого діалогу.
Європейська участь у переговорах є ще одним предметом дискусії. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн закликала залучити країни НАТО і ЄС до процесу, наголосивши, що Європа має бути безпосередньо присутньою за столом переговорів, оскільки безпека континенту напряму залежить від результатів. Президент України Володимир Зеленський також виступає за участь Європи, аргументуючи це тим, що європейські гарантії є необхідною частиною будь-якого врегулювання. Водночас Сполучені Штати пропонують перейти до багатостороннього формату, однак американський посадовець висловив сумнів щодо готовності Росії до такого кроку, адже Москва традиційно віддає перевагу двостороннім домовленостям.
Президент США Дональд Трамп заявляв, що мирна угода може бути укладена незабаром, і що Україна матиме інші межі, ніж зараз. Державний секретар Марко Рубіо наголошував, що гарантії безпеки працюватимуть лише за підтримки Росії, тобто без згоди Москви жодна система гарантій не набуде чинності. Ці заяви показують, що навіть в американській адміністрації існують різні акценти щодо того, якою може бути остаточна домовленість і на яких умовах вона може бути реалізована.