Високопосадовиця НАТО на полях саміту Альянсу в Анкарі заявила, що перехоплювачів для систем протиповітряної оборони ніколи не буде достатньо, аби повністю закрити потребу в протидії російським балістичним ракетам. За її словами, найнадійнішим способом забезпечити Україну ракетами для Patriot є внески партнерів у програму PURL, які мають гарантувати постійний і передбачуваний потік перехоплювачів. Інший варіант — двосторонні домовленості, коли окремі країни вирішують поділитися частиною власних запасів, попередньо оцінивши ризик їх виснаження.
Посадовиця наголосила, що навіть за умови збільшення постачань, перехоплювачів не вистачатиме для ефективної боротьби з усіма балістичними загрозами. Тому, за її словами, українці мають вирішувати цю проблему й іншими способами. Зокрема, вона відзначила успішну кампанію України з ударів середньої та глибокої дальності по території Росії. Ці удари, за даними НАТО, влучно вражають промислову інфраструктуру, яка виробляє компоненти ракет, а також російські повітряні сили та об'єкти управління і зв'язку.
«Вони досить успішно вражають промислову інфраструктуру, що виробляє компоненти ракет, вражають російські повітряні сили, вражають інфраструктуру управління та зв'язку, а також застосовують власні інновації. Ведуться роботи з розширення масштабів виробництва», — зазначила високопосадовиця. Вона додала, що Альянс має думати про використання запасів там, де це можливо, але найголовніше — сприяти зростанню власних виробничих потужностей України.
Президент України Володимир Зеленський на саміті НАТО в Анкарі заявляв, що наявних потужностей виробництва Patriot уже не вистачає, і повідомив, що Україна обговорює з американськими партнерами ліцензії на власне виробництво ракет. Офіцер запасу Повітряних сил ЗСУ Анатолій Храпчинський раніше зазначав, що США зможуть повернутися до довоєнного рівня виробництва ракет-перехоплювачів лише до кінця 2030 року. Він наголошував, що паралельно зі стримуванням атак Україні варто готувати удари по території РФ, аби унеможливити фінансування війни й виробництва озброєння.
У НАТО також зазначили, що Україна веде переговори про зустріч анонсованої раніше коаліції щодо виробництва антибалістики в Європі. Це будуть перші переговори в такому форматі. Ідея створення такої коаліції вперше публічно прозвучала в травні, коли відбулася зустріч на рівні радників, присвячена формуванню коаліції. На той час йшлося про виробництво антибалістики в Європі, але невідомо, чи не буде розширений формат також на постачання перехоплювачів Patriot для України.
Окрім того, на полях саміту в Анкарі прем'єр-міністр Канади Марк Карні оголосив про запуск нового механізму фінансування оборони — Банку оборони, безпеки та стійкості (DSRB). До цього проєкту, окрім Канади та України, готові долучитися Албанія, Бельгія, Греція, Латвія, Люксембург, Румунія і Туреччина. Штаб-квартира нового банку буде розташована в Канаді. DSRB планує залучити до 100 млрд фунтів стерлінгів (близько 134 млрд доларів) для дешевого фінансування оборонних проєктів у країнах-учасницях, зокрема надавати низькопроцентні позики державам і компаніям, яким складно отримати доступ до доступного фінансування. Банк також планує гарантувати кредити приватних банків, щоб оборонні підприємства могли нарощувати виробництво.
Таким чином, у НАТО вважають, що ключовим способом боротьби з російською балістикою є не лише нарощування постачань перехоплювачів, а й активне застосування Україною далекобійних ударів по військовій та промисловій інфраструктурі РФ, а також розвиток власного виробництва озброєнь. Це дозволить зменшити залежність від зовнішніх постачань і підвищити стійкість української оборони в довгостроковій перспективі.