Королівська шведська академія наук у Стокгольмі оголосила лауреата Нобелівської премії з фізики 2026 року. Нагороду отримав бельгійсько-американський дослідник елементарних частинок Френсіс Халзен — за вирішальний внесок у відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження та за наукове лідерство у створенні нейтринної обсерваторії IceCube.
Як повідомила академія, Халзен першим усвідомив, що антарктичний лід можна використовувати як детектор для реєстрації частинок, відомих як нейтрино. Його бачення та наукова роль стали основоположними для проєкту IceCube — кубічного кілометра льоду, оснащеного сенсорами. Саме цей інструмент дозволяє дослідникам фіксувати нейтрино, народжені в екстремально енергетичних процесах у далекому Всесвіті.
Нейтрино, які часто називають «частинками-привидами», належать до найзагадковіших елементарних частинок. Вони не мають електричного заряду і майже не мають маси, а тому надзвичайно слабко взаємодіють зі звичайною матерією. Зареєструвати їх надзвичайно складно. Голова Нобелівського комітету з фізики Марк Пірс назвав нейтрино «примарним посланцем із космосу». За його словами, щосекунди близько десяти мільярдів нейтрино перетинають кожен квадратний сантиметр поверхні Землі, і принаймні частину з них мають уловити великі детекторні установки, такі як IceCube.
Цьогорічна нагорода з фізики присуджена одному науковцю. Сума премії становить дванадцять мільйонів шведських крон, що еквівалентно приблизно одному мільйону євро. Нобелівський фонд нещодавно підвищив розмір винагороди. «Цього року ми відзначаємо 125-річчя Нобелівської премії. З цієї нагоди ми раді збільшити суму на один мільйон», — заявила виконавча директорка фонду Ганна Штерне у вересні. За її словами, підвищення покликане зміцнити довгострокове значення премії та забезпечити збереження вартості її фінансової складової. Від часу першого вручення у 1901 році сума неодноразово змінювалася.
125-й рік існування премії має ще одну особливість: уперше в історії фонду імена лауреатів із фізики, хімії та економіки оголошує жінка. Уродженка Бельгії Еллен Мунс на початку 2026 року обійняла посаду генеральної секретарки Королівської шведської академії наук у Стокгольмі, яка щороку оголошує лауреатів у цих трьох категоріях. Вона стала першою жінкою на цій посаді від заснування академії у 1739 році.
Торік Нобелівську премію з фізики отримали дослідники квантової фізики Джон Кларк (Велика Британія), Мішель Деворе (Франція) та Джон Мартініс (США). Вони створили основу для розробки наступного покоління квантових технологій, зокрема квантової криптографії, квантових комп’ютерів і квантових сенсорів. Від першого вручення премії у 1901 році її з фізики отримали 229 різних лауреатів, серед яких лише п’ять жінок. Один науковець — американець Джон Бардін — був удостоєний нагороди двічі. Першим лауреатом став німецький фізик Вільгельм Конрад Рентген, який отримав премію 1901 року за відкриття названих його іменем рентгенівських променів.
Цього тижня Нобелівський тиждень розпочався з оголошення лауреатів у галузі медицини. У понеділок премію з медицини було присуджено двом німецьким та одному американському дослідникові за відкриття у сфері оптогенетики. Нагороду отримали Петер Гегеманн (71 рік) з Берлінського університету імені Гумбольдта, Георг Нагель (73 роки) з Вюрцбурзького університету та американський науковець Карл Дайсерот.