Україна офіційно звернулася до Польщі з пропозицією подвоїти обсяги транзиту експорту через сухопутні маршрути. Київ планує збільшити щомісячний транзит із нинішніх 300 тисяч до 600 тисяч тонн продукції, насамперед за рахунок розширення залізничного сполучення та переведення контролюючих служб на кордоні на цілодобовий режим роботи. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
За словами Висоцького, нинішня ситуація з експортом є найважчою від початку повномасштабного вторгнення. У серпні альтернативними шляхами планується вивезти близько 1,5 млн тонн продукції, тоді як середня потреба становить приблизно 5 млн тонн на місяць. Таким чином, сухопутні маршрути забезпечують лише третину необхідного обсягу експорту.
«Нинішня ситуація є найважчою з початку повномасштабного вторгнення. У серпні експорт альтернативними шляхами становитиме близько 1,5 млн тонн при середній потребі в 5 млн тонн на місяць – це лише третина», – наголосив міністр. Він додав, що транзит через Польщу можна подвоїти, і Київ уже запропонував Варшаві збільшити кількість залізничних потягів, які перетинають прикордонні переходи.
Втрата стабільного доступу до чорноморських портів створила для українського агросектору одну з найгостріших логістичних проблем. Через блокування Росією морських шляхів Україна відвантажує лише близько 30% потенційного обсягу агропродукції. Це призвело до накопичення зерна всередині країни та падіння внутрішніх цін, що ставить під загрозу рентабельність фермерських господарств.
За оцінками аналітиків, за нинішніх цін українські аграрії можуть отримати прибуток лише від експорту пшениці, тоді як за іншими зерновими культурами вони не зможуть покрити виробничі витрати. Національний банк України прогнозує, що через блокаду країна може втратити близько 2,5 млрд доларів валютної виручки до кінця року. Всеукраїнська аграрна рада, своєю чергою, оцінює збитки фермерів від подорожчання логістики приблизно у 3 млрд доларів.
Міністр Висоцький зазначив, що нинішня логістична криза суттєво відрізняється від ситуації 2022 року. Українські аграрії вже не мають того фінансового та логістичного запасу міцності, який допоміг сектору пережити перший рік повномасштабної війни. Крім того, світові ціни на аграрну продукцію цього разу не демонструють різкого зростання, яке могло б компенсувати додаткові витрати на логістику.
Додатковим фактором, що ускладнює ситуацію, є сезон збору врожаю в Європі. Потужності сусідніх країн значною мірою завантажені власним збіжжям, що обмежує можливості для транзиту української продукції. Попри це, Київ бачить потенціал для збільшення пропускної спроможності на кордоні з Польщею, зокрема через оптимізацію роботи контролюючих служб.
Україна вже звернулася до польської сторони з пропозицією подвоїти кількість залізничних потягів, які перетинають прикордонні переходи. Запровадження цілодобового режиму роботи контролюючих служб має прискорити оформлення вантажів і збільшити пропускну спроможність. Водночас навіть за найкращого сценарію сухопутні маршрути можуть забезпечити не більш як 50% потреби України в експорті.
Експерти наголошують, що відновлення повноцінної роботи чорноморських портів залишається ключовою умовою для стабілізації українського агроекспорту. Поки що ж Україна змушена шукати альтернативні шляхи для вивезення продукції, і розширення транзиту через Польщу є одним із пріоритетних напрямів. Питання пропускної спроможності кордону та логістичних витрат залишаються критичними для аграріїв, які намагаються зберегти експортні потоки в умовах війни.