Wireva

Кулеба вважає, що Україна могла завершити війну наприкінці 2022 року

Колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв'ю «Українській правді» оцінив нинішній переговорний процес за участі США, Росії, Норвегії та Фінляндії та пояснив, чому попередні шанси на угоду не були реалізовані.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, який понад чотири роки очолював українську дипломатію, вважає, що нинішній переговорний процес за участі Сполучених Штатів і Росії має ознаки тиску на Київ, а реальної готовності Москви до угоди він не бачить. В інтерв'ю «Українській правді» він також говорив про те, чи був шанс завершити війну раніше, зокрема наприкінці 2022 року.

Україна готується до можливої зустрічі з представниками США та Росії. До процесу намагалися долучитися президент Фінляндії Александр Стубб і прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре, однак, за даними публікації, російська сторона відхилила участь будь-яких європейських учасників. Кулеба пояснює нову переговорну конфігурацію бажанням Вашингтона сформувати інший європейський формат: замість групи E3 у складі Німеччини, Франції та Великої Британії до розмов залучаються Фінляндія та Норвегія. Попередній раунд відбувся в Осло, де президент США Дональд Трамп через свого представника Стіва Віткоффа зустрічався з відповідними сторонами. Фінляндський президент і норвезький прем'єр також розмовляли з Володимиром Путіним.

За словами Кулеби, цей процес може служити кільком цілям Москви. По-перше, з'ясувати, що Росія може отримати за столом переговорів того, чого не досягає на полі бою. По-друге, створити для Трампа враження конструктивності Кремля. По-третє, налаштувати американську адміністрацію проти України. Водночас він зазначає, що якщо припустити, що Путін справді хоче домовитися, то ознаки тиску вже є: президент Володимир Зеленський протягом двох днів поспіль повідомляв, що міністр війни США Піт Гегсет не підписує дозволів на передачу вже придбаних Patriot і NASAMS. За словами Кулеби, це спроба підштовхнути Україну до визнання поразки та більшої поступливості. Сам він, однак, заявив, що не вірить у щирість російських намірів.

Порівнюючи нинішній тиск із попередніми етапами, Кулеба назвав найважчим період наприкінці лютого 2025 року після скандальної зустрічі в Овальному кабінеті, коли, за його словами, США припинили офіційну передачу розвідданих і згорнули програму підтримки. Нині, на його думку, Україна вже адаптувалася до погіршення зовнішніх умов, однак питання в тому, наскільки ще для цього вистачить ресурсів.

Найсуттєвішим важелем тиску, за оцінкою колишнього міністра, є фінансування. Він вважає, що європейці можуть впливати на Київ через бюджетні рішення на наступні роки. Наразі, за його словами, в бюджеті ЄС закладені кошти для України, однак лідери Європи ставлять завдання суттєво зрізати цей бюджет, а наступні вибори у Франції та можливе зростання впливу партії «Альтернатива для Німеччини» можуть звузити простір для політичного маневру. Кулеба підсумував, що поки він не бачить доказів об'єднання європейців із Вашингтоном у тиску на Україну, хоча європейська участь у процесі, на його думку, є закономірною, адже війна стосується Європи.

Same event, other desks

Story file →