США та Росія протягом кількох місяців ведуть переговори про багатомільярдний продаж закордонних активів російського нафтового концерну «Лукойл». Про це повідомляє The New York Times. За інформацією видання, тему особисто порушив президент Росії Володимир Путін під час переговорів із представниками американського президента Дональда Трампа.
Йдеться про продаж нафтопереробних заводів та інших закордонних активів «Лукойлу». Якщо угода відбудеться, вигоду від неї отримають бізнесмени, пов'язані з оточенням американських емісарів. За даними джерел, у переговорах із російською стороною беруть участь Джаред Кушнер і Стів Віткофф — посли, які представляють інтереси адміністрації США в питаннях урегулювання війни в Україні.
Пропозиція щодо «Лукойлу» прозвучала на тлі ширших дискусій про завершення війни. За інформацією The New York Times, Путін запропонував продаж активів компанії саме в контексті цих переговорів. Це свідчить про те, що економічні питання тісно переплетені з політичним треком діалогу між Москвою та Вашингтоном.
«Лукойл» — один із найбільших російських нафтових концернів, який має значні закордонні активи, зокрема нафтопереробні потужності в Європі. Продаж цих активів міг би стати однією з наймасштабніших корпоративних угод за участю російської компанії від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Сума потенційної угоди оцінюється в мільярди доларів.
Наразі невідомо, на якій стадії перебувають переговори і чи існують уже конкретні домовленості. Офіційного підтвердження з боку американської чи російської сторін немає. Проте сам факт обговорення такого продажу на найвищому рівні вказує на те, що сторони шукають економічні механізми для досягнення політичних домовленостей.
Якщо угода відбудеться, вона може мати наслідки для ринку енергоносіїв і для структури власності в нафтовому секторі. Водночас залишається відкритим питання, яким чином продаж активів узгоджуватиметься з міжнародними санкціями, запровадженими проти Росії. Це може ускладнити реалізацію будь-якої домовленості навіть за наявності політичної волі сторін.
Інтерес до активів «Лукойлу» з боку бізнесменів, пов'язаних з американськими емісарами, додає переговорам чутливості. Це порушує питання про прозорість процесу та про те, хто саме може стати власником стратегічних енергетичних об'єктів у разі успішного завершення угоди.