Кількість місій наземних роботизованих комплексів (НРК) з початку року зросла у п’ять разів: було сім тисяч. Про це в подкасті РБК-Україна «ЦЕ БАЗА» розповів Віктор Павлов, офіцер батальйону НРК 3-ї штурмової бригади та засновник школи НРК. За його словами, роботи дедалі частіше використовують не лише для логістики та евакуації, а й для бойових і інженерних завдань.
За словами Павлова, близько 90% завдань НРК становить логістика, тобто доставка провізії та боєприпасів на позиції. Окрім цього, роботи виконують евакуацію поранених, інженерне мінування, несуть турелі та працюють як ударні «камікадзе». Саме бойова функція, за його оцінкою, з кожним місяцем займає більше місця. Він пояснив, що без логістики, забезпечення позицій провізією та боєприпасами утримувати оборону й виконувати інші дії було б складно.
Особливу увагу офіцер приділив евакуації. Раніше групи евакуації виносили поранених самі, але тепер це майже неможливо через велику кількість FPV-дронів і загроз з неба. Тому частину таких операцій виконують безпілотно, і НРК у цьому допомагають. Павлов зазначив, що розвідку, спостереження, утримання секторів і відволікання вогню з часом теж можуть брати на себе роботи, і підрозділи вже рухаються в цьому напрямі.
Щодо живучості, Павлов сказав, що в середньому один НРК виконує п’ять-шість місій. Результат залежить від інтенсивності бою, навичок операторів, підготовки дрона та зв’язку. За його розрахунком, один НРК, який везе близько 200 кілограмів, замінює щонайменше 10 людей, що несли б цей вантаж пішки, а отже, зберігає життя принаймні 60 військових, які інакше могли б отримати поранення.
Павлов також розповів про десантування НРК з дронів. Такою тактикою, за його словами, вперше скористалися бійці підрозділу NC-13, який займається ударними НРК: роботи скидали в тил противника. Окрім цього, з’явилася й класифікація «камікадзе». Раніше був один тип дрона приблизно на 50 кілограмів, який міг нести близько 30 кілограмів корисного навантаження. Тепер з’являються менші роботи, які може підняти БПЛА, і згодом має сформуватися лінійка різних типів під різні завдання.
Говорячи про потреби, Павлов вказав, що тендер на НРК на наступний рік триває. Потреба перевищує 50 тисяч одиниць, про що цього року говорив президент, а виробники нарощують потужності. За словами офіцера, розвиток НРК триватиме щонайменше доти, доки безпілотні системи не замінять людей у небезпечних місцях під час виконання небезпечних завдань.
Павлов також зазначив, що значна частина старої радянської бронетехніки може бути переобладнана на безпілотні засоби. Як приклад він згадав операцію «Вівальді», у якій БТР, начинений вибухівкою, виконав свою місію. Водночас переобладнання не просте: інколи потрібно змінити внутрішні комплектуючі, замінити коробку передач, налаштувати зв’язок. Такі роботи, за його словами, потребують інженерних команд на фронті, адже БПЛА та НРК без інженерів не працюють: техніку треба адаптувати, ремонтувати й доводити до боєготовності.