Парламентська асамблея Ради Європи закликала держави-члени організації спрямовувати щонайменше 10% своїх національних коштів, призначених для відбудови України, на реабілітацію та соціальну реінтеграцію ветеранів і цивільних людей з інвалідністю. Відповідну резолюцію Асамблея ухвалила на своїй сесії 29 вересня.
У документі наголошується, що підтримка ветеранів є одним із найважливіших соціальних викликів, які стоять перед Україною. Тому ПАРЄ пропонує не обмежуватися загальними заявами про допомогу, а закріпити конкретний фінансовий орієнтир для міжнародних партнерів.
Окремо Асамблея звернулася до української влади із закликом за підтримки держав-членів розробити єдиний прозорий механізм доступу до пільг та послуг для ветеранів. Такий механізм має поєднувати довгострокову реабілітацію, психологічну підтримку, догляд на дому, адаптацію житлових умов, професійну реінтеграцію та доступну інфраструктуру.
У ширшому контексті ПАРЄ запропонувала запровадити комплексний мінімальний пакет підтримки для ветеранів. Він охоплюватиме фізичне та психічне здоров'я, реабілітацію, працевлаштування, освіту, житло і соціальний захист. Ключова вимога — забезпечити щонайменше три роки посиленої, скоординованої підтримки після звільнення з військової служби.
Асамблея також закликала держави-члени забезпечити транскордонну дію прав ветеранів. Ідеться про те, щоб ветерани, які перебувають або переміщуються між країнами, могли користуватися своїми правами незалежно від кордонів. Крім того, ПАРЄ наголосила на потребі посилити підтримку сімей ветеранів та колишніх військовополонених.
Ще один напрям резолюції — допомога Україні в консолідації її системи підтримки ветеранів. Асамблея фактично пропонує міжнародним партнерам не лише фінансувати окремі проєкти, а й допомогти вибудувати цілісну, зрозумілу та підзвітну систему послуг.
Раніше в ПАРЄ порушували питання російських компенсацій у справах Європейського суду з прав людини. Зокрема, в Асамблеї пропонували шлях для передачі заморожених коштів РФ Україні на основі рішень ЄСПЛ. Ця тема залишається частиною ширшого порядку денного Ради Європи щодо відповідальності за агресію та відшкодування завданих збитків.
Ухвалена резолюція не створює прямої юридичної зобов'язаності для держав-членів, адже ПАРЄ є консультативним органом. Втім, її рекомендації мають політичну вагу і можуть вплинути на те, як уряди формуватимуть свої програми підтримки відбудови України. Для Києва це сигнал, що міжнародні партнери розглядають ветеранську політику не як другорядну тему, а як невіддільну складову відновлення країни.
Пропозиція виділяти 10% коштів саме на реабілітацію та реінтеграцію може стати орієнтиром для донорів під час планування майбутніх пакетів допомоги. Якщо держави-члени візьмуть цю рекомендацію до виконання, ветерани та цивільні люди з інвалідністю отримають більш передбачуване фінансування послуг, від яких залежить їхнє повернення до мирного життя.