За даними Eurostat, наприкінці вересня 2026 року в країнах ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,37 мільйона людей, які виїхали з України. Це на 61 тисячу менше, ніж у серпні. Основне скорочення сталося в Польщі, де за місяць кількість українців під захистом зменшилася на 81 тисячу. Eurostat пояснює це переважно адміністративними змінами: люди переходять на звичайні посвідки на проживання, а неактивні записи видаляють з реєстру.
Водночас у 25 із 27 країн ЄС кількість українців під захистом за цей період зросла, тож загальна тенденція істотно не змінилася. Наприкінці січня під тимчасовим захистом перебували 4,38 мільйона осіб, тобто показники майже такі самі. Фактична кількість українців у Європі, однак, більша за статистику тимчасового захисту, оскільки до неї не потрапляють ті, хто має робочі посвідки чи громадянство, а також ті, хто живе поза ЄС, зокрема у Великій Британії. За оцінкою директорки Інституту демографії та дослідження якості життя Елли Лібанової, за межами ЄС проживає ще близько 500–600 тисяч громадян України. Якщо додати тих, хто отримав громадянство чи посвідку на проживання, за її словами, загальна цифра може сягати 6 мільйонів.
Якби українці з тимчасовим захистом становили окрему державу ЄС, за населенням вона обігнала б вісім країн Союзу: Хорватію, Литву, Словенію, Латвію, Естонію, Кіпр, Люксембург і Мальту. Найбільше українців живе в Німеччині (1,3 мільйона), Польщі (859 тисяч) та Чехії (392 тисячі). У Німеччині їх більше, ніж жителів Кельна, у Польщі — ніж Кракова, а в Чехії майже стільки, скільки в Брно. Відносно кількості населення найбільше українців прийняла Чехія: там кожен 28-й мешканець є українцем із тимчасовим захистом. У середньому по ЄС це приблизно кожен сотий.
Лібанова пояснює, чому Німеччина випередила Польщу та Чехію. За її словами, у Німеччині найкращі умови соціальної підтримки, а держава дає українцям можливість безкоштовно вивчити німецьку мову. Найважливішим аргументом вона називає заробітки. За даними німецького Інституту досліджень ринку праці IAB на кінець 2024 року, середній місячний заробіток українців, які працювали на повну ставку, становив 2 871 євро до оподаткування. Дослідження UNHCR за той самий рік показують, що середній місячний заробіток українських біженців у Польщі та Чехії становив близько 1 300 євро до оподаткування.
Польща посідає друге місце за чисельністю українців, зокрема через близькість країн і подібність мов, які українцям легше зрозуміти й швидко вивчити. Водночас, за словами Лібанової, там є проблеми, пов'язані не лише з відносно низькою зарплатою, а й із меншою підтримкою та конфліктами між українцями й поляками. Українські біженці з тимчасовим захистом, за її даними, додають до ВВП Польщі та Чехії більше, ніж отримують допомоги. Так, у Чехії за третій квартал 2025 року податки та соціальні внески українців з тимчасовим захистом більш ніж удвічі перевищили державні витрати на них. У Польщі внесок українців у ВВП становить 2,4 відсотка економіки.
Основна хвиля міграції припала на лютий–березень 2022 року, коли виїжджали переважно молоді жінки з дітьми. Діти до 18 років становили третину тих, хто виїхав, а люди старші за 65 років — лише 6 відсотків. Незначний сплеск був у серпні–вересні 2025 року, коли дозволили виїзд за кордон для чоловіків віком від 18 до 22 років. Демографиня вважає, що нова хвиля можлива лише за серйозного тригера, наприклад завершення воєнного стану або скасування заборони на виїзд чоловіків. Наразі, за її словами, таких чинників не видно.
Головною умовою повернення українців Лібанова називає безпеку: важливо, чи не почнеться нова війна найближчим часом. Частку тих, хто повернеться, вона визначає залежно від того, коли закінчиться принаймні гаряча фаза війни. У 2022 році вона вважала, що повернеться половина або 60 відсотків, сьогодні сподівається на третину. Насамперед, за її прогнозом, до України повертатимуться найкваліфікованіші громадяни, які найбільше втратили через виїзд: багато фахівців, зокрема лікарів, працюють за кордоном не за фахом, а підтвердити дипломи вдається небагатьом. Матері, які вивезли дітей у 2022 році, ухвалюватимуть рішення з огляду на роботу, житло та збереження родини.