Франція та Німеччина подолали тривалі розбіжності щодо майбутнього автомобільної промисловості Європи, досягнувши компромісу, який має оживити галузь, що перебуває в стагнації. Угода, про яку місяцями точилися суперечки в Брюсселі, стосується ключових питань: жорсткості кліматичних цілей та правил визначення продукції «зроблено в Європі».
Німеччина наполягала на менш суворих цілях щодо викидів CO2 для автовиробників, а також на широкому тлумаченні терміну «зроблено в Європі» в європейському законодавстві. Це законодавство пов'язує субсидії та державні закупівлі з виробництвом на території Європи. Франція, зі свого боку, прагнула зберегти кліматичні амбіції ЄС і наполягала, щоб державні контракти в рамках системи «зроблено в Європі» надавалися виключно країнам-членам Євросоюзу.
За умовами досягнутої угоди, обидві країни частково отримали бажане. Компроміс передбачає, що автомобілі з Великої Британії також вважатимуться «зробленими в Європі». Це рішення має важливе значення для британських виробників, які експортують свою продукцію до ЄС, та для європейських компаній, що мають виробничі ланцюги, пов'язані з Сполученим Королівством.
Угода між Парижем і Берліном є результатом складних переговорів, які тривали місяцями. Розбіжності між двома країнами були настільки глибокими, що ставили під загрозу спільну європейську політику підтримки автопрому. Німеччина, як провідний виробник автомобілів у Європі, побоювалася, що занадто жорсткі екологічні вимоги завдадуть шкоди її промисловості. Франція ж наполягала на збереженні лідерства ЄС у боротьбі зі зміною клімату.
Тепер, коли Німеччина та Франція дійшли згоди, очікується, що це прискорить ухвалення відповідних рішень на рівні всього Євросоюзу. Компроміс дозволяє врахувати інтереси обох сторін: прихильники жорсткішої кліматичної політики отримують збереження амбітних цілей, а промисловість — певну гнучкість. Визнання британських автомобілів «зробленими в Європі» також знімає напругу в торговельних відносинах з Лондоном.
Очікується, що узгоджена позиція Франції та Німеччини стане основою для подальших дискусій у Брюсселі щодо остаточного законодавства, яке визначатиме майбутнє європейського автопрому на найближчі роки.