Журналістка німецького телеканалу RTL Анжелік Герай викрила мережу вербування, яка діяла в Німеччині через проросійські Telegram-канали. Протягом кількох місяців вона вела фейковий акаунт під ім’ям «Каті», видаючи себе за прихильницю путіна, і зрештою отримала конкретні завдання від невідомих кураторів.
За інформацією DW, після тривалого спілкування журналістці почали пропонувати роботу, яка виходила далеко за межі звичайного онлайн-спілкування. Їй доручали фотографувати об’єкти, стежити за представниками партії ХДС, співробітниками оборонних компаній та неурядових організацій, а також збирати персональні дані про їхніх працівників.
Сам процес вербування, за словами Герай, зазвичай починається з дрібних доручень за невелику винагороду. Поступово завдання стають серйознішими, а вимоги до виконавця зростають. Така поетапна схема дозволяє вербувальникам непомітно втягувати людей у протиправну діяльність, не викликаючи підозр на ранніх етапах.
Після того як журналістка розкрила свій фейковий образ і публічно розповіла про схему, вона почала отримувати погрози вбивством. Це свідчить про те, що мережа, яку вона викрила, є небезпечною і намагається залякати тих, хто наважується про неї говорити.
Випадок Анжелік Герай привертає увагу до ширшої проблеми — використання соціальних мереж і месенджерів для вербування людей у Німеччині. Проросійські канали в Telegram давно використовуються для поширення дезінформації та координації дій, спрямованих проти інтересів країни. Тепер стає зрозуміло, що йдеться не лише про пропаганду, а й про цілеспрямований збір розвідувальної інформації.
Журналістка наголошує, що вербувальники часто звертаються до людей, які не мають досвіду в подібних справах і не усвідомлюють можливих наслідків. Спочатку їм пропонують просту роботу за гроші, а згодом вимоги стають дедалі небезпечнішими. Це створює реальну загрозу як для самих завербованих, так і для національної безпеки Німеччини.
Історія Герай також демонструє, наскільки важливою є робота журналістів-розслідувачів у викритті таких схем. Завдяки її проникненню в мережу вдалося задокументувати конкретні завдання, які отримували учасники, та показати методи роботи вербувальників. Водночас реакція у вигляді погроз вбивством підкреслює, що ці люди готові йти на крайнощі, аби зберегти свою діяльність у таємниці.
Наразі невідомо, чи були встановлені особи кураторів, які контактували з журналісткою, та чи ведеться офіційне розслідування. Однак сам факт існування подібної схеми викликає серйозне занепокоєння в контексті безпеки Німеччини та її демократичних інститутів.