Румунський програміст Клаудіу Богдан повернувся з Іспанії до Румунії і став одним із творців платформи, яка робить дані про публічні бюджети зрозумілішими та доступнішими для громадян і журналістів. Його історія увійшла до серії інтерв'ю Economedia «Cei care se întorc», у якій видання цікавиться, чи було варте зусиль повернення з діаспори. Серія ставить одне й те саме запитання різним людям: чи виправдало себе повернення з-за кордону.
Богдан виїхав із Румунії приблизно у віці 12 років, щоб приєднатися до батьків, які працювали в Іспанії. Мати й батько знайшли роботу в будівництві в Альмонте, поблизу Севільї, тож дитинство й юність він провів в іспанському середовищі. Переїзд збігся з періодом вступу Румунії до Європейського Союзу, коли тисячі румунів шукали роботу та кращі умови життя за кордоном. Пізніше він вступив на факультет аерокосмічної інженерії в Іспанії, однак навчання не завершив, не витримавши навантаження. Після виходу з університету він працював у будівництві та сільському господарстві, тобто в галузях, далеких від його майбутньої професії.
Програмуванню Богдан навчався самостійно, користуючись онлайн-ресурсами та курсом, створеним Google разом з платформою Udacity. Саме ця навичка згодом стала основою його професійного шляху. Він не мав формальної ІТ-освіти, тож усе здобував на практиці та через відкриті навчальні матеріали. Він розповідає, що рішення про повернення до Румунії було передусім фінансовим: бабуся надала йому безкоштовне житло, що дало змогу не витрачати кошти на оренду і спокійніше планувати майбутнє.
Першу роботу за фахом він знайшов у бухарестській студії, яка працювала переважно з клієнтами у сфері роздрібної торгівлі. Зарплата тоді була невисокою, а завдання полягали переважно в розробці під потреби магазинів та торговельних мереж. Згодом Богдан працював у банківському секторі, однак покинув цю роботу приблизно через півроку. Далі він спеціалізувався на програмних рішеннях і отримав посаду в компанії з Сібіу, яка розробляла програмне забезпечення для управління відходами, тобто для сфери, де цифрові інструменти допомагають муніципалітетам та операторам організовувати вивезення сміття.
Під час пандемії, коли попит на фахівців з ІТ у світі різко зріс, Богдан взяв віддалені контракти з компаніями у Сполученому Королівстві та Німеччині. Ці замовлення дали йому досвід роботи з іноземними клієнтами та стабільніший дохід. Зрештою він переїхав до Сібіу, де працює дистанційно. Його мета — створювати та запускати власні програмні продукти, а не лише виконувати замовлення інших. Для набуття навичок і знайомств він бере участь у хакатонах, які дають змогу швидко перевірити ідеї та познайомитися з людьми з інших сфер.
народився на одному з бухарестських хакатонів, який організували громадська організація AmpliFY та альянс Ethical Media Alliance. Захід об'єднував журналістів і програмістів, які разом розробляли інструменти для роботи з даними для редакцій. Журналісти приносили конкретні запитання, а програмісти пропонували способи їх технічно вирішити. Саме так виникла ідея платформи, що допомагає громадянам простіше розбиратися в тому, як витрачаються публічні кошти, і знаходити потрібну інформацію без роботи з громіздкими офіційними таблицями.
У розмові Богдан наголошує, що рішення про повернення не було імпульсивним: він оцінив власні можливості та те, що міг зробити в Румунії. Водночас він визнає, що йому пощастило зробити кар'єру в професії програміста, адже без цього навику повернення могло б бути значно складнішим. Чи досягне відчутного успіху — комерційного чи в суспільному вимірі — наразі залишається невідомим, і це питання, яке покаже реальну цінність проєкту з часом.