Wireva

Малий бізнес відчуває тиск відкритої реєстрації і майже 70% хочуть залучати зовнішніх експертів

Опитування USCC і JustWorks показує, що власники малих компаній дедалі частіше шукають зовнішню допомогу з корпоративними соціальними програмами через зростання вартості страхування.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Майже 70% власників малого бізнесу хочуть залучати зовнішніх фахівців для управління програмами соціальних пільг для працівників. Такі дані наводить опитування 759 малих компаній, проведене USCC спільно з JustWorks. Причина проста: вартість медичного страхування зростає швидше, ніж бюджети малих фірм, а сезон відкритої реєстрації, коли працівники переглядають свої пакети, стає для роботодавців дедалі складнішим.

Ринок тисне на малий бізнес неоднаково. За оцінками, премії цього року мають подорожчати більш ніж на 9%, а найсильніше удар відчувають найменші компанії. Фірми з 2–5 співробітниками зафіксували зростання страхових премій на 35%. За даними Gusto, витрати роботодавця на медичне страхування одного працівника з 2022 року зросли на 31% і зараз становлять близько 8 743 доларів на людину на рік. Для компанії з кількома людьми в штаті така динаміка означає, що кожне підвищення тарифів відчутно б'є по прибутку, а не лише по бюджету на соціальні витрати.

Попри це, компанії не скорочують пільги. Частка працівників із медичним страхуванням зросла з 41% до 46%. Оплачувану відпустку отримують уже 40% персоналу, порівняно з 30% раніше. Стоматологічне й офтальмологічне страхування з'явилося у 31% співробітників, було 21%. Участь у пенсійних програмах зросла з 22% до 27%. Тобто бізнес тримає соціальний пакет, але це коштує дорожче й вимагає більше управлінських зусиль, зокрема на вибір постачальників, узгодження умов і щорічне оновлення програм.

Саме тут і з'являється інтерес до зовнішньої допомоги. За даними опитування, власники розраховують, що зовнішні експерти допоможуть ефективніше використовувати кошти, а заощаджене можна направити на розширення пільг, зокрема на допомогу з навчанням, придбанням житла чи доглядом за дітьми. Йдеться не про заміну самих пільг, а про їхнє краще фінансування: власники хочуть, щоб кожна гривня бюджету працювала на персонал. Найактивніше ідею підтримують власники з покоління Z і міленіали: 75% із них відкриті до зовнішньої допомоги. Серед представників покоління X таких 64%, серед бумерів – 54%. Різниця між поколіннями пояснює, чому рішення про аутсорсинг HR частіше ухвалюють молодші керівники, які менше прив'язані до звичних внутрішніх процедур.

Аргументом на користь пільг роботодавці називають і кадровий ефект. За даними Lincoln Financial, 74% роботодавців відзначають позитивний вплив пільг на залучення та утримання персоналу, а для додаткового страхування від нещасних випадків і хвороб цей показник сягає 86%. Близько 80% власників кажуть, що їхні працівники задоволені пакетами пільг. У конкурентному ринку праці, де кандидати порівнюють офери не лише за зарплатою, така віддача може бути вагомішою за окремі витрати на страхування.

Варто, однак, пам'ятати про обмеження цих даних. Опитування спирається на самооцінку власників і не є перевіреним незалежною стороною. Крім того, з цифр не видно, чи справді зовнішня допомога знижує витрати на страхування, тож це поки що очікування, а не доведений результат. Для висновків про ефективність потрібні були б порівняння витрат до і після залучення зовнішнього партнера, а таких даних у матеріалі немає.

Для українських команд сигнал доволі прямий. Ринок соціального страхування в Україні має власну специфіку, але тиск на малий бізнес через ціни і потребу утримувати персонал є схожим. Компаніям, які думають про HR-аутсорсинг, варто порахувати, скільки коштує власне адміністрування пільг і чи дає зовнішній партнер реальну економію, а не лише зручність. Почати можна з простого аудиту: скільки годин щомісяця витрачає кадровик або власник на обробку пільг і які тарифи реально діють на ринку.