Фінансові установи, які десятиліттями відпрацьовували правила «знай свого клієнта», готуються до нового етапу — «знай свого агента». Про це попередила Чжоцюнь Бянь, президент Ant Digital Technologies, підприємницького підрозділу Ant Group, під час Fortune Leaders Forum у Макао.
«З погляду фінансових установ, коли ми ініціюємо транзакцію, ми маємо виконати KYC. В економіці агентів вам потрібно знати своїх агентів. Хто цей агент? Кому він належить? Хто його авторизував?» — наголосила вона.
За оцінками McKinsey, до 2030 року ШІ-агенти можуть опосередковано керувати глобальними споживчими витратами на суму до 5 трильйонів доларів. Водночас інфраструктура, в якій діють ці агенти, створювалася для людей. «У майбутньому всю інфраструктуру потрібно перебудувати або вдосконалити для агентів», — зазначила Бянь.
6 вересня Ant International, глобальний платіжний підрозділ Ant Group, оголосив про співпрацю з Mastercard і Visa над рамкою сумісності «знай свого агента». Вона покликана дозволити картковим мережам, цифровим гаманцям і маркетплейсам розпізнавати довірених ШІ-агентів у різних екосистемах. Компанії працюватимуть через BuildFin.ai — галузеву платформу, скликану Грошово-кредитним управлінням Сінгапуру, центральним банком міста-держави.
У квітневій записці Міжнародний валютний фонд зауважив, що ШІ-агенти є ймовірнісними та адаптивними: той самий запит може давати різні відповіді, тоді як платіжні системи мають повертати однаковий результат щоразу. «Платіжні рейки — від карткових мереж до систем валових розрахунків у реальному часі — покладаються на передбачувані правила, правову визначеність і чіткі структури підзвітності для забезпечення довіри та фінансової стабільності», — пишуть автори записки.
Для банків важливіше питання — чи встигають їхні власні системи. «Я особисто ніколи не стикався з ситуацією, коли технологія агента підвела нас або призвела до небажаного результату. Проблеми завжди виникають навколо операційної моделі, процесів, комплаєнсу та контролю», — сказав Бенсон Вонг, керуючий директор і керівник цифрового напряму JPMorgan Private Bank.
Він додав, що ціна помилки агента масштабується разом із його автономністю. «Якщо ви ставите агенту інформаційне запитання, і він відповідає неправильно, це неприємно, але ви маєте лише незручний момент. Якщо ви не налагодите агентні робочі процеси правильно, наслідки будуть значно масштабнішими», — пояснив Вонг.
На думку Бянь, вимоги до ідентифікації агентів будуть суворішими, ніж до клієнтів-людей. «Вам потрібно знати своїх агентів набагато краще, ніж ви знаєте своїх клієнтів», — підсумувала вона.
Таким чином, фінансова галузь стоїть перед необхідністю створити нові стандарти довіри, які поєднають передбачуваність платіжних систем із адаптивністю штучного інтелекту. Від того, наскільки швидко банки, карткові мережі та регулятори зможуть узгодити ці вимоги, залежатиме, чи зможе економіка агентів зростати без загрози для стабільності розрахунків.