Масштабні протести школярів, які понад два тижні тривають у Франції, вийшли за межі країни та поширилися на Бельгію й Австрію. Осередком протестного руху став ліцей Сент-Екзюпері в передмісті Парижа, де 17 вересня вчителі оголосили страйк через нестачу педагогів. За їхніми словами, у закладі бракувало викладачів математики, французької мови, історії, літератури та інших предметів. Учні вирішили підтримати своїх учителів, однак наступного ранку їхні дії стали радикальнішими — навколо ліцею почали зводити барикади. Водночас учасники акції запевняли, що не мають наміру нічого руйнувати, а прагнуть лише відстояти свої права.
Уже понад два тижні французи виходять на вулиці міст, а в багатьох випадках мирні демонстрації переростають у заворушення та зіткнення з поліцією. Серед головних претензій протестувальників — неналежні умови навчання, брак учителів, надмірне навантаження та занедбаний стан навчальних приміщень. Ба більше, учні та студенти критикують систему Parcoursup, через яку вступники подають заявки до закладів вищої освіти. На їхню думку, процедура відбору є недостатньо прозорою та створює нерівні можливості для здобуття освіти.
На тлі останніх подій президент Франції Емманюель Макрон скликав уряд на екстрену нараду. Згодом він заявив, що зробить все можливе для виконання вимог школярів та їхніх учителів. Окрім того, поліції заборонили застосовувати світлошумові гранати. Однак навіть після цього протести не вщухають.
Масові протести бельгійських школярів розпочалися 1 жовтня у франкомовній частині країни. Вони пов'язані з реформою освіти та планами скорочення витрат, які парламент Федерації Валлонія-Брюссель затвердив у червні. Учні та освітяни скаржаться на підвищення плати за навчання у вишах, збільшення навантаження на вчителів, скорочення фінансування освіти, а також висловлюють побоювання, що зміни погіршать якість навчання та позначаться на позакласних заняттях.
Дійсно напружена ситуація склалася в місті Льєж. Там сотні студентів і школярів виходили на вулиці, блокували входи до навчальних закладів, а окремі групи учасників протестів пошкоджували майно та вдавалися до підпалів, зокрема й автобусів. Поліція застосовувала сльозогінний газ і водомети. Водночас самі учасники наголошують, що їхній рух не просто наслідує французький. Вони виступають проти конкретних бельгійських реформ, хоча й визнають, що події у Франції надихнули їх на активніші дії. Також повідомляється, що під час протестів були помічені палестинські прапори — їх із собою принесла частина демонстрантів.
В Австрії ситуація інша: основне невдоволення пов'язане не зі станом шкіл, а з можливими скороченнями фінансування університетів. Австрійські студентські організації та керівники університетів побоюються, що в бюджеті на 2028-2030 роки фінансування вишів можуть скоротити приблизно на 1 млрд євро. Через це студенти вже виходили на протести навесні 2026 року.
Студенти та представники університетів побоюються, що скорочення бюджету призведе до зменшення кількості викладачів і науковців, збільшення навантаження на студентів та викладачів, скорочення навчальних курсів і дослідницьких програм, а також погіршення умов навчання та доступності вищої освіти. У Відні 9 жовтня відбулася акція школярів і молодіжних організацій проти заборони носіння хіджабів у школах для дівчат до 14 років. Також відомо, що серед організаторів були соціалістичні та комуністичні молодіжні об'єднання.