Україна суттєво наростила далекобійні удари по російських НПЗ, газових терміналах, військових об’єктах і суднах. Про це з посиланням на Bloomberg повідомляє РБК-Україна. За даними видання, можливості далекобійних ударів порівняно з минулим роком значно зросли, і цьому сприяють розвиток власного озброєння, супутникові знімки та розвідувальні дані.
Одним із ключових учасників розширення таких операцій став підрозділ Kairos. Його результати, як пише Bloomberg, дозволили Україні посилити тиск на російську військову інфраструктуру та морську логістику. Якщо раніше ударні апарати могли виконувати завдання приблизно на відстані 100 кілометрів, то тепер Україна використовує невеликі й відносно недорогі крилаті ракети, здатні вражати цілі в глибині Росії та на тимчасово окупованих територіях. Саме така зміна, за оцінкою видання, і визначає нинішній характер далекобійної кампанії.
Підготовка таких операцій передбачає використання детальних карт, розвідувальної мережі та супутникових знімків західних партнерів. До роботи також залучають фахівців енергетичної галузі, які допомагають визначати вразливі місця промислових об’єктів. Зокрема, у вересні Kairos разом з іншими підрозділами спричинив пожежу на НПЗ у районі Москви. Під час підготовки військові аналізували не лише актуальні супутникові знімки, а й архівні зображення, щоб визначити зміни на об’єкті та уточнити цілі. Такий підхід дає змогу відстежувати, як змінювалася інфраструктура цілі з часом, і коригувати план удару.
Водночас у таких операціях є технічні обмеження. За даними видання, під час ударів по території Росії українські військові не можуть використовувати Starlink як канал зв’язку, оскільки там сервіс вимкнений. Для цього застосовують як дрони з дистанційним керуванням, так і крилаті ракети, які заздалегідь програмують на політ до визначеної цілі. Тобто в тих випадках, коли зв’язок з апаратом обмежений, вирішальним стає точність попереднього програмування та якість розвідки.
Розширення можливостей далекобійних ударів супроводжується збільшенням атак на російські НПЗ, газові термінали, танкери в Чорному морі та військові об’єкти. Результати роботи Kairos дозволили розширити підрозділ із батальйону до 7-го окремого Центру безпілотних систем. Тепер це більша структура із сотнями військовослужбовців, яка також може керувати іншими підрозділами. Таке зростання, як зазначає Bloomberg, свідчить про перехід від окремих експериментальних ударів до системної роботи.
Наслідки ударів по віддалених цілях відчуває і російська економіка. Як пише Bloomberg, споживачі в Росії стикаються з дефіцитом і зростанням цін, а пошкодження центрів обробки даних ускладнює інтернет-трафік і торгівлю. Ці ефекти виходять за межі військових об’єктів і торкаються повсякденного життя звичайних громадян.
Водночас Україна стикається з низкою викликів. За даними видання, наближається холодна зима, ресурси протиповітряної та протиракетної оборони скорочуються, а відносини зі США, які раніше надавали Києву найбільшу підтримку, погіршилися. Саме поєднання цих чинників ускладнює планування, адже ресурси на далекобійні удари та захист від відповідних загроз доводиться розподіляти одночасно.
Як відомо, український оборонно-промисловий комплекс розробив ракету «Фламінго», яка вражає цілі глибоко в Росії. Нещодавно ця ракета вразила ціль у Волгограді, а саме «Волгоградпромпроект», російське науково-виробниче підприємство спеціальної та малотоннажної хімії. Напередодні українські дрони атакували підприємство в Росії, хімкомбінат «Азот» у Березниках на Пермщині, де спалахнула пожежа. Ці епізоди демонструють, що нові засоби вже застосовують на практиці, а не лише в планах розвитку.