Wireva

Єврокомісія виділила 525 мільйонів євро на розвиток європейських стартапів з проєктування чипів

Єврокомісія запустила платформу EuroCDP з бюджетом 525 мільйонів євро, щоб допомогти європейським компаніям, які проєктують мікросхеми, вийти на ринок. Стартапи зможуть отримати гранти від 100 тисяч до 16 мільйонів євро.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Єврокомісія запустила платформу EuroCDP із бюджетом 525 мільйонів євро, яка має допомогти європейським стартапам, що проєктують мікросхеми, розвиватися та виходити на ринок. Платформа стала доступною в середу, а її анонсувала Генна Вірккунен, віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету. Метою ініціативи є збільшення кількості європейських компаній у сфері проєктування чипів.

Потреба в такій підтримці пояснюється тим, що компанії з ЄС формують менше ніж 1 відсоток глобального доходу від проєктування мікросхем. Етап проєктування визначає функції чипа ще до його виробництва, тож саме на цьому етапі закладається значна частина його можливостей і цінності. Однак інструменти та процеси, необхідні для цієї роботи, є дорогими для молодих компаній, і саме ця вартість, за логікою ініціативи, стримує появу нових європейських гравців у галузі.

Платформа пропонує доступ до програмного забезпечення для електронного проєктування (EDA), консультації, роботу з інтелектуальною власністю та доступ до виробничих потужностей. Це дає стартапам змогу користуватися інфраструктурою, яку самостійно вони б не змогли собі дозволити на ранніх етапах. Ранні стартапи можуть отримати гранти до 100 тисяч євро на створення прототипів, тобто на перевірку ідей у вигляді робочих зразків до того, як вкладати кошти у масове виробництво. Компаніям на пізнішому етапі доступні гранти до 16 мільйонів євро на комерціалізацію продукції, тобто на вихід із розробки на ринок.

Вже 20 стартапів беруть участь у програмах EuroCDP. Цей показник демонструє, що попит на подібну підтримку в європейській екосистемі вже існує, а платформа працює з реальними проєктами, а не лише з планами. Для ініціативи це перший етап практичної роботи, і її результати стануть видимими тоді, коли компанії, які пройшли програми, почнуть виводити свої розробки на ринок.

Фінансування ініціативи становить 440 мільйонів євро публічних коштів. Із них 285 мільйонів євро надходять із бюджету ЄС, а 240 мільйонів євро виділяють держави-учасниці. Окремо 85 мільйонів євро спрямовуються на хмарну платформу, підтримку та інструменти з відкритим кодом. Хмарну платформу веде консорціум на чолі з бельгійським центром imec, який є одним із провідних європейських дослідницьких центрів у сфері мікроелектроніки. Поєднання коштів ЄС і національних бюджетів відображає спільний підхід держав до розвитку напівпровідникової галузі.

Ініціатива є частиною Європейського закону про чипи (European Chips Act). Пропозицію щодо другої версії цього закону, Chips Act 2.0, було внесено в червні 2026 року в межах пакета про технологічний суверенітет. Загальна мета таких заходів полягає в тому, щоб зменшити залежність Європи від зовнішніх постачальників і нарощувати власні потужності з проєктування та виробництва мікросхем. Для ЄС це питання стратегічної автономії: без власних компетенцій у проєктуванні континент залишається покупцем готових рішень, створених за його межами, і має менше впливу на те, які технології з'являтимуться в майбутньому.

Ключовим завданням лишається залучення нових компаній до галузі. Якщо ранні гранти дозволять стартапам перейти від ідеї до прототипу, а пізніша підтримка допоможе їм вийти на ринок, частка європейських компаній у глобальному доході від проєктування чипів може поступово зростати. Водночас конкретні результати платформи будуть видно лише з часом, коли стане зрозуміло, скільки з учасників програм зуміють закріпитися на ринку.