Країни Європейського союзу досі не виробили єдиної позиції щодо того, хто представлятиме Європу на переговорах в Абу-Дабі, присвячених завершенню війни Росії проти України. Про це пише Politico з посиланням на обізнаних людей. Питання представництва стало одним із найгостріших у європейських дискусіях навколо мирного процесу, адже від нього залежить, чи матиме Європа реальний голос за столом переговорів.
Як повідомляється, на зустріч мають прибути радники з національної безпеки від так званої групи E3, до якої входять Франція, Німеччина та Велика Британія. Незрозуміло, чи братимуть вони участь у переговорах безпосередньо. За словами одного з джерел в ЄС, радники не матимуть прямої ролі в переговорній кімнаті. Невідомо й те, чи будуть залучені інституції Європейського союзу. Таким чином, навіть формальне місце Європи в процесі залишається неочевидним.
Німеччина називає зустріч в Абу-Дабі відправною точкою і повідомляє, що планується проведення наступних раундів переговорів. Представники E3 мають поінформувати ширше коло європейських партнерів на засіданні Європейської політичної спільноти в Дубліні. Це означає, що координація між великими європейськими державами та рештою континенту відбуватиметься вже після першого раунду. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що Франція та Європа будуть «належним чином представлені».
Водночас частина європейських держав висловлює невдоволення форматом. Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський та голова Європейської ради Антоніу Кошта наполягають на ширшій участі європейців. Сікорський заперечує проти того, щоб західноєвропейські країни вели переговори з Росією від імені держав Східної Європи, зокрема тих, які безпосередньо межують з агресором і найбільш гостро відчувають загрозу з його боку.
Окреме занепокоєння у країнах Східної та Північної Європи викликає тема обговорення нової «європейської архітектури безпеки». Для держав, що історично відчувають тиск із боку Москви, питання про те, яким буде устрій безпеки континенту після війни, має принципове значення. Саме тому вони наполягають, щоб їхні інтереси були враховані вже на початковому етапі переговорів, а не вирішувалися без них.
Тим часом спецпосланець США Стів Віткофф повідомив, що тристоронні переговори між Україною, США та Росією заплановано на 10–11 листопада в Абу-Дабі. Порядок денний включає питання безпекових домовленостей, деескалації та гуманітарних аспектів, зокрема обміну полоненими та поверненням цивільних. Саме ці теми, за словами учасників обговорень, є ключовими для того, щоб досягти бодай часткових результатів.
За інформацією медіа, українську делегацію, за обговорюваними даними, складатимуть Рустем Умєров, Кирило Буданов, Давид Арахамія, Сергій Кислиця та Олександр Скібіцький. Німецьку сторону, за повідомленнями, представлятиме Гюнтер Заутер, радник з питань зовнішньої політики та безпеки канцлера Фрідріха Мерца. Варто зазначити, що склад делегацій у поданих нотатках подано з обмовкою, і офіційного підтвердження від усіх сторін немає.
Прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере висловив сумнів, що мирну угоду вдасться швидко підписати. Його слова свідчать про те, що європейські уряди не очікують швидкого прориву і готуються до тривалого процесу. Окремо зазначається, що телефонна розмова фінського та норвезького лідерів із Володимиром Путіним 27 жовтня, за повідомленнями, оголила глибокий розкол у ЄС щодо України. Саме цей розкол, на думку спостерігачів, ускладнює вироблення спільної позиції, яку Європа могла б запропонувати на переговорах.