Зловмисники зламали поштову розсилку «Української правди» і в ніч на 6 листопада надіслали передплатникам фальшивий лист від імені видання. Він стосувався нібито теракту в центрі Києва. Лист розіслали передплатникам щоденної розсилки UP.Ranok, яку видання запустило у серпні 2026 року. Редакція закликала читачів не переходити за посиланням в кінці повідомлення.
У «Українській правді» повідомили, що розслідують інцидент і посилюють заходи безпеки. Фейкове повідомлення мало вигляд термінового сповіщення, тож могло викликати тривогу у людей, які його отримали. В оголошенні видання не уточнювалося, як саме сталося зламування і скільки адрес отримали підроблений лист, тому ці питання поки залишаються без відповіді.
Ще раніше подібна атака сталася з The Kyiv Independent. За даними видання, за два дні до інциденту з «Українською правдою» зловмисники здійснили дві хвилі атак. Вони отримали доступ до адмін-панелі вебсайту та до одного з сервісів для розсилок. Після цього на адреси передплатників надійшли фальшиві листи, а на сайті з'явилися схожі публікації, які згодом були видалені.
Друга хвиля атак відбулася 4 листопада. Тоді фальшиві листи надійшли російською та англійською мовами, тож розрахунок, ймовірно, був на широку аудиторію різних мовних груп. Редакція The Kyiv Independent видалила підроблені публікації, пояснила ситуацію читачам і закрила вразливість, через яку зловмисники отримали доступ. Головна редакторка Ольга Руденко заявила, що поки немає ознак доступу до інших систем видання.
Також у The Kyiv Independent зазначили, що не зберігають банківські дані фінансових підтримувачів. Це важливо для читачів, які підтримують видання грошима, адже сама розсилка могла стати каналом для спроб виманити ці дані. Редакція наголосила на тому, що таких даних у її системах немає.
Це не перший випадок зламу «Української правди» за останні роки. У травні 2025 року на членів клубу видання надходив російський спам. Тоді доступ до поштової служби відновили в той самий день. Нинішній інцидент демонструє, що розсилки залишаються вразливими для кіберзлочинців, особливо коли через них передаються термінові повідомлення.
Атаки на медіа збіглися з іншим інцидентом у сфері безпеки. 1 листопада застосунок сповіщень «Повітряна тривога» надіслав хибні попередження про радіаційну та хімічну небезпеку. Компанії Ajax Systems і Stfalcon повідомили, що було отримано доступ до робочої станції чергового оператора. Вуличні сирени при цьому не постраждали, оскільки атака була спрямована на застосунок, а не на систему звукового оповіщення. Обидва випадки показують, наскільки важливо захищати канали, через які люди отримують інформацію про загрози.