Спадкоємці в Україні мають шість місяців, щоб подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Якщо цей строк пропущено, право на майно не втрачається автоматично: закон передбачає два шляхи його поновлення. Про це нагадали в Міністерстві юстиції, пояснюючи, коли достатньо домовитися з іншими спадкоємцями, а коли доведеться звертатися до суду.
Окрема категорія спадкоємців може взагалі не подавати заяву. Йдеться про тих, хто на момент смерті спадкодавця постійно проживав разом із ним. Така людина вважається такою, що прийняла спадщину, якщо протягом шести місяців не заявила про відмову від неї. Це правило поширюється також на малолітніх і неповнолітніх, недієздатних осіб та людей з обмеженою цивільною дієздатністю. Якщо нотаріусу бракує документів, які підтверджують спільне проживання зі спадкодавцем, цей факт можна встановити через суд.
Стаття 1272 Цивільного кодексу України визначає два способи діяти, якщо заяву мали подати, але не встигли. Перший — отримати письмову згоду інших спадкоємців. Якщо вони вже прийняли спадщину, то можуть погодитися на те, щоб людина також подала заяву. Згоду мають надати всі спадкоємці, які прийняли спадщину. У такому разі звертатися до суду не потрібно.
Другий шлях — позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Суд може задовольнити його, якщо встановить, що строк пропущено з поважної причини. Поважними вважають обставини, які створили об'єктивні, істотні та непереборні труднощі для своєчасного подання заяви.
Серед причин, які суди за певних обставин визнавали поважними, — тривала хвороба спадкоємця; тривале перебування за кордоном, якщо воно справді перешкоджало оформленню спадщини; відбування покарання в місцях позбавлення волі; необізнаність про заповіт; тривалі відрядження, зокрема за кордон; проходження строкової військової служби; необхідність отримати свідоцтво про смерть з апостилем, якщо спадкодавець помер за кордоном.
Водночас сам факт перебування за межами України не гарантує додаткового строку. Суд з'ясовуватиме, чи могла людина подати заяву через консульську установу або надіслати її поштою.
Не вважаються поважною причиною самі по собі незнання строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність про наявність спадкового майна, похилий вік або непрацездатність, суперечки між спадкоємцями про те, хто прийматиме спадщину, відсутність грошей на проїзд, несприятливі погодні умови, а також переживання через смерть близької людини без підтвердження захворювання, яке завадило подати заяву. Остаточне рішення залежить від обставин конкретної справи та доказів, які надає спадкоємець.
Щоб отримати додатковий строк, потрібно довести не лише те, що виникли певні труднощі, а й те, що саме вони завадили вчасно подати заяву. Суд може врахувати медичні довідки про стан здоров'я та лікування, документи про перебування за кордоном або у відрядженні, акти, листування та інші письмові докази, які підтверджують обставини пропуску строку.
Позов подають до спадкоємців, які прийняли спадщину. Якщо таких немає, відповідачем може бути відповідна територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування. Підсудність справи залежить від обставин спору, зокрема від того, чи стосується він нерухомого майна.
Якщо суд визначив додатковий строк, спадкоємець має подати заяву нотаріусу протягом цього періоду. Саме рішення суду не означає автоматичного прийняття спадщини й не замінює заяву. Якщо людина не скористалася додатковим строком, який визначив суд, повторно отримати його за тією самою підставою не можна.
Безоплатну правничу консультацію можна отримати на сайті системи безоплатної правничої допомоги.