Дев’ятнадцятирічний користувач Reddit заявив, що його покоління «нездатне дивитися фільми». Він розповів, що все життя любить кіно, але серед знайомих ровесників є, за його словами, лише один, хто теж цим захоплюється. Решта, як він вважає, не може витримати довгі сцени й повільний ритм, тому фільми здаються їм нудними.
Автор допису описує, що пробував показувати друзям різні стрічки. Спочатку це були повільні картини: «Зелена миля», «Немає країни для старих», «Хрещений батько». Потім він перейшов до динамічніших фільмів, зокрема «Снатч», «Добрі хлопці» та «Казино». За його словами, результат був однаковим: глядачі дивилися на екран лише перші кілька хвилин, а потім брали телефони й між епізодами поглядали на екран, щоб не пропустити смерть персонажа чи іншу важливу подію. Після титрів, як він розповів, друзі зазвичай казали щось на кшталт «ну, було нормально» або «трохи нудно».
Він описує і поведінку, яку помічає майже в кожного ровесника. Коли фільм починається, глядачі дивляться титри, але щойно йдуть перші сцени без вибухів чи гучних подій, інтерес зникає і в хід іде телефон. За його спостереженням, такий цикл повторюється майже весь фільм, а відволікання переривається лише тоді, коли відбувається помітна подія. Користувач вважає, що мозок глядача сприймає важливий діалог як «нічого не відбувається», через що людина пропускає інформацію та контекст, необхідні для розуміння сюжету.
Користувач пояснює це тим, що глядачам, на його думку, потрібна стимуляція приблизно кожні десять секунд, і вони не здатні витримати навіть десять секунд діалогу. Він вважає, що фільми мають задавати темп, який поступово налаштовує глядача на потрібний настрій, і що для повноцінного сприйняття кіно потрібно повністю занурюватися в історію. Його ровесники, за його словами, потребують «дурних» фільмів Marvel із «слабо зшитим» сюжетом і простим гумором, де все подано прямо, з численними вибухами та жартами на кшталт «він прямо за мною».
Він також розповів, що йому кілька разів казали, що ровесники взагалі не дивляться старі фільми, маючи на увазі, зокрема, кіно 90-х років. Саме цей момент, за його словами, спонукав його до розлогих роздумів про те, що його покоління не вміє цінувати кіно та мистецтво загалом. Водночас він визнає, що знає людей свого віку, здатних оцінити фільми, і що загалом у його дописі йдеться про «покоління Z», яке він називає «зіпсованим» у плані уваги.
Допис набрав обговорення на форумі r/movies, однак це особиста думка одного користувача, а не результат досліджень. Автор сам підсумовує, що не знає, що ще додати, і питає, чи він один так думає. Жодних даних про відсотки чи порівняння поколінь у тексті немає: висловлювання щодо того, що людей старшого віку більше цікавить кіно, є його власною оцінкою.
Схожу тему порушує й інший матеріал, на який посилаються в обговоренні: авторка SlashFilm розповідає, як людина, що не є шанувальницею «Зоряного шляху», переглянула найкращі епізоди серіалу з Патріком Стюартом у ролі капітана Пікара та що з цього винесла. Це ще один приклад того, що для незвичних глядачів уповільнений ритм класичних серіалів і фільмів може вимагати часу на звикання, хоча сама стаття про досвід новачка вже не стосується питання покоління.