Wireva

Дефіцит кадрів в ОПК зростає, а бронювання та експорт стримують виробників

Виконавча директорка Технологічних Сил України Анастасія Мішкіна розповіла, чому оборонні підприємства не можуть швидко наростити виробництво, як впливають обмеження на бронювання, удари по виробництву та складні правила експорту.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Дефіцит кадрів у оборонно-промисловому комплексі України поглиблюється, і виробники дедалі частіше змушені відкладати наймання через обмеження, які діють на бронювання працівників. Про це в інтерв'ю розповіла виконавча директорка Технологічних Сил України (ТСУ) Анастасія Мішкіна. За її словами, підготовка кваліфікованих фахівців для оборонної сфери триває місяцями, тому нестача персоналу відчувається дедалі гостріше.

ТСУ створили у 2023 році приватні виробники оборонної продукції як ініціативу знизу. Мішкіна пояснила, що в Україні діє кілька асоціацій оборонного сектору, які не конкурують між собою, а співпрацюють і доповнюють одна одну. Своє завдання ТСУ бачать у лобіюванні питань експорту, квот бронювання та міжнародних проєктів.

Одним із найболючіших питань залишається бронювання працівників. Кабінет міністрів пропонував скоротити квоту бронювання до 85 відсотків, тоді як галузь наполягає на 100 відсотках. Чинна квота у 95 відсотків, за словами представників промисловості, є неприйнятним компромісом. Мішкіна зазначила, що виробники не можуть планувати розвиток, коли персонал може бути відібраний у будь-який момент через зміну правил.

Окремо галузь критикує вимогу щодва місяці підтверджувати критичність підприємств та працівників. За словами співрозмовниці, така процедура створює значне навантаження на Міністерство оборони. Додатковим вузьким місцем, на думку ТСУ, є координаційний центр, до якого входять щонайменше 17 установ, що ускладнює та уповільнює ухвалення рішень. Міноборони, за її словами, досі веде переговори щодо умов перехідного періоду для нового механізму бронювання.

Побоювання порушити квоти змушують компанії утримуватися від найму навіть тоді, коли потреба в працівниках очевидна. Фактично обмеження на кількість працівників стають стримуючим фактором для розширення виробництва, попри зростання замовлень. Саме тому, за словами Мішкіної, питання підготовки та утримання кадрів стало одним із ключових для всієї галузі.

Російські удари також безпосередньо впливають на роботу підприємств. Атаки порушують виробничі процеси, а компанії для власної безпеки розосереджують об'єкти по різних локаціях. Частина виробників, за словами співрозмовниці, зводить підземні виробничі потужності або переноситься в інші регіони з власної ініціативи, без очікування державної підтримки.

Значну увагу в інтерв'ю отримало питання експорту та спільних підприємств за кордоном. Мішкіна розповіла, що створення спільних виробництв з іноземними партнерами розглядається як захід безпеки, а також як спосіб отримати доступ до партнерів і фінансування. Водночас експорт формально відкрито, однак, за її словами, відсутні переліки дозволеної зброї та країн, на які можна постачати продукцію.

Окремо вона звернула увагу на постанову № 875 від липня, яка передбачає прискорену процедуру. На практиці, за її словами, цей механізм не працює. Заявки на експорт вимагають попередньої оплати у розмірі 20 відсотків вартості готової продукції або 30 відсотків для комплектуючих. При цьому механізму повернення коштів у разі відмови в дозволі на експорт не передбачено, що створює додаткові фінансові ризики для виробників.

ТСУ виступає за нульову ставку попередньої оплати. Мішкіна наголосила, що іноземний інтерес до українських дронів є високим, тож питання дозволів і фінансових умов експорту безпосередньо визначає, чи зможуть вітчизняні виробники вийти на міжнародні ринки. За її словами, без змін у регуляторному полі галузь буде змушена стримувати темпи розвитку, попри наявний попит і потенціал.

Same event, other desks

Story file →