Палата представників Конгресу США підтримала в цілому закон Грема–Блюменталя, який запроваджує механізм вторинних санкцій — митних ставок на товари й послуги країн, що споживають російську та іранську нафту. Голосування відбулося близько другої ночі 17 вересня за київським часом. Вирішальну роль у схваленні документа відіграли 58 представників від Демократичної партії.
Президент України подякував членам Палати представників, сенаторам і лідерам Конгресу США за підтримку законопроєкту. Однак реальна картина підтримки України американським істеблішментом виглядає значно похмуріше. Протягом 2022–2025 років Демократична партія давала понад 200 голосів за законодавчі ініціативи, що стосувалися інтересів України. Тепер же йдеться ледве про чверть колишньої підтримки.
Проміжні вибори до Конгресу можуть призвести до ще більшого розмивання проукраїнських настроїв на Капітолійському пагорбі. На це вказує негативне голосування 42 конгресменів-демократів з Українського кокусу — міжпартійного об’єднання, до якого входять 73 демократи. Йдеться про представників Каліфорнії, Іллінойсу, Пенсильванії та Меріленду. Губернатори-демократи цих штатів, імовірно, боротимуться за номінацію на виборах президента США у 2028 році, а тому голосування їхніх представників за закони адміністрації Трампа їм не потрібне.
Насправді Україна завдячує кільком інституційним чинникам: демографічному складу штатів східного узбережжя, розташуванню великих військових баз та підприємств оборонної промисловості у деяких виборчих округах, професійній доброчесності конгресменів, внутрішній боротьбі наративів у Демократичній партії та ізраїльському лобі.
Частина демократів, які проголосували за нові санкції, працюють у впливових комітетах, що визначають міжнародну торгівлю та оборонну політику. Серед них — Комітет з питань асигнувань (5 представників), Комітет з питань збройних сил (2), Комітет у закордонних справах (2), Комітет з питань національної безпеки (2), Спеціальний комітет з питань розвідки (2) та Спеціальний комітет з питань стратегічного суперництва між США та КНР (3).
Відкрита та переважно таємна інформація про перебіг війни, ворожі наміри росії, її тісну співпрацю з такими відкритими ворогами США, як КНДР та Іран, а також військово-технічне й безпекове партнерство з КНР — стратегічним суперником Америки — дала змогу цим представникам оцінити негативні наслідки для своєї країни у разі затягування війн у Європі та на Близькому Сході. Важливу роль відіграло й членство в Українському кокусі: його члени з 2022 року регулярно отримували інформацію про події в Україні та мали нагоду відвідувати численні зустрічі з представниками української ветеранської й волонтерської спільноти. Імовірно, саме цей багаж знань став головним аргументом для голосування 31 представника за закон, підготовлений в інтересах адміністрації Трампа.
Не менше восьми голосів дала міноритарна група конгресменів-демократів «Коаліція блакитного собаки» — об’єднання, члени якого виступають за рішення, що сприяють фінансовій стабільності та національній безпеці США в довгостроковій перспективі. Оскільки підтримка України у війні з рф та Ізраїлю у війні з Іраном розглядаються як такі, що відповідають національним інтересам США, саме це міркування, найімовірніше, переконало більшість конгресменів цієї групи віддати голоси за законопроєкт.
Підтримка санкцій надійшла й від демократів, у чиїх округах важливе значення мають голоси родин військовослужбовців, що проживають поряд із великими військовими базами. Голосування за санкції, які мають ослабити ворогів та суперників США, — це голосування за відкладення на тривалий час або навіть попередження участі у війнах, які загрожують втратами серед військових. Цей аргумент міг стати ключовим для представниць від Невади Діни Тітус та Сьюзі Лі, представників Гаваїв Джил Токуди та Еда Кейса, представника Північної Кароліни Дональда Девіса, представниці Меріленду Сари Елфрет, представника Алабами Шомарі Фігуреса та представника Каліфорнії Салуда Карбахала.
Наявність виробничих ліній компанії «Боїнг» під виконання замовлення армії США могла переконати підтримати законопроєкт представника Веслі Белла. Також за санкції проголосували представники, в чиїх округах чільне місце займають вихідці зі східної Європи та єврейська меншина. Загалом нараховується не менше дев’яти представників, переважно з Нью-Йорка, Массачусетса та Мічигану, які мусили голосувати за законопроєкт з огляду на наявність сильної єврейської меншини та меншин національностей зі східної Європи, як, наприклад, в окрузі голови Українського кокусу Марсі Каптур. Ще один голос впливового конгресмена з Південної Кароліни Джеймса Кліберна став даниною його давній дружбі-суперництву із сенатором Ліндсі Гремом.
Отже, позитивний для України результат голосування був невипадковим і зумовленим низкою інституційних чинників: професійністю роботи представників у комітетах Конгресу, врахуванням настроїв своїх виборців, доступом до чутливої інформації про цілі та бажані наслідки американської політики у світі. Водночас голосування показало, що довгострокові інтереси США в Європі, а тим більше інтереси виживання України вже не є життєво важливими для більшості Демократичної партії. Зокрема, проти законопроєкту голосували очільники Демпартії та низка популярних політиків, наприклад Александра Окассіо-Кортес чи Ро Ганна, які змагатимуться за номінацію і висування від партії на виборах президента у 2028 році. Для України це означає, що час робити висновки й кроки, поки двопартійну підтримку не втрачено на вирішальному етапі війни.