Президент Володимир Путін шукає додаткові кошти для державного бюджету та війни в Україні, підвищуючи податки на видобувні компанії та на заможніших громадян з інвестиційними доходами, продажем нерухомості та банківськими рахунками. Бюджет Росії на 2027-2029 роки був схвалений у парламенті в першому з трьох читань у четвер, а нові податкові рішення оголошено після вересневих парламентських виборів.
Минулого року Кремль пішов на широке підвищення податків, збільшивши ПДВ і поширивши його на більше малих підприємств. Цього разу удар спрямований у вужчі сегменти: видобувні компанії та людей із доходами від інвестицій, нерухомості й банківських рахунків. За даними Kyiv School of Economics, дефіцит бюджету цього року перевищив прогнози через масштабні військові витрати та слабке економічне зростання на тлі санкцій, високих відсоткових ставок для невійськових компаній, нестачі робочої сили та українських ударів по нафтопереробних заводах і експортних терміналах. Через серпень дефіцит досяг 5,8 трлн рублів (близько 72 млрд доларів), що майже на 50% більше за минулорічний показник і вище за вже переглянуту ціль у 4,8 трлн рублів.
Уряд пропонує податок на наднормативні прибутки з видобувних компаній у розмірі 20-30%, які отримали вигоду від зростання цін з минулого року. Він стосуватиметься виробників залізної руди, нікелю та золота. Інший захід передбачає підвищення ставки на доходи від відсотків, дивідендів і продажу майна до 13-22%. Нині такі доходи обкладаються податком 13% для сум до 2,4 млн рублів (близько 29 800 доларів) і 15% понад цю суму. Серед інших пропозицій, які мають набрати чинності 1 січня, є збір у 100 рублів за посилку, 22% ПДВ на раніше безподаткові іноземні товари вартістю менше 200 євро, що купуються онлайн, а також 35% податок на дивіденди, які перераховуються на обмежені рахунки іноземних інвесторів з «недружніх країн».
Мешканці Москви, яких запитували про податки та фінанси, відповідали з поєднанням скарг і покори. Денис Бистров, 39 років, сказав: «Їм потрібні гроші для державної скарбниці, їм потрібно збирати більше з людей, із звичайних людей». Нелі Годунова, 92 роки, зауважила: «Я маю чотири університетські дипломи, усі вони були безкоштовні. Я багато дала цій країні. Але що поробиш… Якщо ти щось заробив, треба віддати». Сергій Сукачов, який назвав свій вік «майже 70», сказав, що всі розуміють, куди йдуть гроші, і що йому як підприємцю було непросто, але найкраще «втриматися і домогтися свого».
Аналітик Кріс Веafер, генеральний директор консалтингової компанії Macro-Advisory Ltd, вважає, що Росія не стикається з фінансовою кризою, але має довгострокове виснаження добробуту населення. За його словами, фінансування дефіциту в 2027 і, імовірно, 2028 роках забезпечено, однак це відбувається за рахунок підвищення податків і зростання витрат домогосподарств і бізнесу, а на звичайний економічний розвиток чи інфраструктуру залишається значно менше коштів. «Бюджет зараз переходить до фази, коли він переважно фінансує армію та військову операцію», — сказав він, додавши, що економіка стає дедалі більш перекошеною, а модестне зростання забезпечують держвитрати в пов’язаних із державою галузях, тоді як решта економіки переживає серйозні труднощі.
Окремо йдеться про російську дочірню компанію німецького рітейлера Metro, яку було передано під тимчасове управління за законом, що дозволяє таке управління фірмами з «недружніх країн». Від неї вимагали внесок у мільярд рублів (близько 12 млн доларів) на потреби війни. Штаб-квартира Metro AG у Німеччині заявила, що не мала жодної ролі в цьому пожертвуванні, яке «не відображає нашої позиції чи того, як ми ведемо бізнес». Metro Russia, яка більше не перебуває під контролем штабу, повідомила, що внесок до фонду «Національний фронт — Все для перемоги» піде на автомобілі, засоби зв’язку та антидронове обладнання для військових. Веafер припустив, що Росія може перехоплювати контроль над іноземними компаніями, готуючись до угоди щодо заморожених за кордоном російських активів, але примусові внески також підвищують ризик, що Міністерство фінансів розглядатиме іноземні компанії як джерело надприбутків.
Економічні показники Росії на перший погляд виглядають не такими поганими. Уряд прогнозує зростання цього року на 0,6%, безробіття на історичному мінімумі, а державний борг невеликий. Доходи від експорту нафти втрималися завдяки вищим світовим цінам, спричиненим війною в Ірані. Міністр фінансів Антон Силуанов повідомив, що переглянутий дефіцит цього року становитиме близько 3% ВВП, тоді як минулого року він був 1,6%. Проте загальна картина складніша: через санкції, які забороняють банкам і інвесторам працювати з Росією, Кремль не може залучати кошти на міжнародних облігаційних ринках, а внутрішні фінансові ресурси вже значною мірою вичерпано. Уряд позичає в російських банків через продаж облігацій, однак влітку цей механізм опинився під тиском, коли банки відмовлялися від низьких відсоткових ставок, і продажі відновилися лише після покращення умов. Уряд також уже залучив банківську систему, зобов’язавши банки фінансувати війну кредитами оборонним компаніям.