Компанії роками збирають клієнтські дослідження, відгуки та іншу цінну інформацію, але значна частина цих знань лежить у файлах, які ніхто не відкриває. Без доступу до них ШІ мало розуміє, чим клієнти і бізнес конкретної компанії відрізняються від інших. На думку автора колонки, одна з найбільших можливостей ШІ зараз полягає саме в тому, щоб допомогти бізнесу застосувати те, що він уже знає. Це важливіше, ніж питання, яка модель найрозумніша.
ChatGPT, Claude та Gemini будуть ставати кращими, але вибір моделі — це ще не вміння нею користуватися. Маркетологу потрібне питання, яке варто дослідити, інформація, яку варто перевірити, і причина довіряти результату. Цей висновок автор зробив після розмови на конференції BoxWorks між колишнім генеральним директором NVIDIA Дженсеном Хуангом і генеральним директором Box Ааронів Левісом. Хуанг стверджував, що сучасні моделі вже здатні на корисну роботу, і бізнесу не варто чекати наступного проривu, щоб знайти практичне застосування. Він порівняв нинішній етап ШІ з ранніми роками персональних комп'ютерів та iPhone, коли люди знаходили для технологій applications задовго до того, як ті досягли нинішніх можливостей.
Почати варто з клієнтських знань, які вже є. Для утримання клієнтів загальна порада від ШІ мало корисна. Набагато практичніше доручити йому аналіз відгуків, звернень у підтримку та причин скасування підписки за останній рік. Так можна знайти повторювані проблеми і вирішити, які з них заслуговують на увагу, спираючись на конкретні докази. Значна частина цієї інформації є неструктурованими даними, тобто тими, що не вкладаються в рядки таблиць чи поля бази даних. Пошук відповідей часто означає перегляд папок, листування і пошук потрібних досліджень. Автор має понад 25 років досвіду в клієнтській аналітиці та дослідженнях і зазначає, що компанії нерідко платять за дослідження, а потім не можуть ними скористатися, коли потрібно ухвалити рішення.
Саме тут, за словами автора, важливою є ідея контекстних движків. Якщо ви ставите питання бібліотекарю, вам потрібні відповідні книжки, а не вся бібліотека. ШІ-агенту потрібна така ж допомога: контекстний движок допомагає знайти й використати релевантну інформацію, не обробляючи кожен документ. Хуанг розповів, що контекстний движок Box може скоротити споживання токенів агентом до 90 відсотків. Автор не радить сприймати це як обіцянку для кожного бізнесу, адже результат залежить від завдання, налаштувань і самої інформації. Якщо агент обробляє менше нерелевантного матеріалу, завдання може виконуватися швидше і коштувати менше. Хуанг також говорив про здешевлення обчислень, але для бізнесу головне питання — чи стає конкретне застосування доступним за витратами.
Агентові потрібне чітко визначене завдання. Хуанг описував модель як мозок, а допоміжну систему як упряж. Агенту потрібні знання компанії та доступ до інструментів, інакше він мало що може зробити з тим, що знає. Агент, який обробляє питання щодо замовлення, може перевірити історію клієнта і статус доставки, а якщо потрібно втрутитися людині, підготувати контекст, щоб клієнту не довелося пояснювати все спочатку. Але автор не хоче, щоб агент щоразу вигадував процес під час запиту. Наприклад, онбординг клієнта передбачає збір інформації, створення облікових записів, призначення зустрічей і оновлення записів. Ці кроки має визначити бізнес і вирішити, які дії потребують схвалення. Компанія з проєктування кухонь і ванних кімнат, наприклад, могла б використати агента для збору побажань перед консультацією, упорядкування деталей проєкту та підготовки рутинних нагадувань на перевірку. Дизайнер і далі виконує дизайн, а рішення ухвалюють власник і працівники.
Хуанг також говорив про інституційну пам'ять. Якщо команда вирішила проблему клієнта і задокументувала рішення, агент може використати його в подібній ситуації пізніше. Це важливо, коли досвідчений співробітник іде з компанії: зазвичай усі знають, що в нього були відповіді, але ніхто не знає, де їх шукати. Проте хтось мусить перевіряти, що інформація актуальна. Застарілий регламент не стає корисним лише тому, що агент може швидко його знайти.
Перш ніж підключати агента до файлів компанії, варто визначити, що йому дозволено бачити і робити. Хуанг і Левіс обговорювали захист бізнес-інформації в Box і підхід NVIDIA OpenShell до безпечніших середовищ для агентів. Хуанг наголошував на принципі zero trust. Автор радить думати про доступ через призму роботи: співробітникові бухгалтерії не потрібні всі файли компанії чи конфіденційні контракти, і агент теж не повинен мати необмежений доступ. Потрібні дозволи, моніторинг, можливість зупинити дії агента і чітке визначення, коли дію має перевірити або схвалити людина.
Нарешті, варто розуміти, що саме варто налаштовувати під себе. Хуанг виступав за використання загальних моделей із розробкою спеціалізованих можливостей навколо експертизи компанії. Автор порівнює це з рестораном: купіть піч, але бережіть сімейний рецепт. Бізнесу не обов'язково створювати всі інструменти, які він використовує, але важливо знати, яке знання робить його унікальним. Це не означає, що кожна малa компанія потребує власних інженерів чи моделі. Для українських команд практичний висновок простіший: почати варто з інвентаризації того, що ваша команда вже знає про клієнтів, і з'ясувати, де ці знання зберігаються і чи можна їх використати без зайвих ризиків.