Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт №10147 «Про безпеку та здоров'я працівників на роботі», який змінює підхід до охорони праці в Україні. Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
За її словами, чинна система охорони праці десятиліттями будувалася на коригувальних діях: держава видавала нормативні акти з правилами безпеки вже після нещасних випадків. Вплив на роботодавців обмежувався адміністративною чи кримінальною відповідальністю за порушення приписів, значна частина яких застаріла та має формальний характер.
«Сьогодні роботодавця карають за порушення формальних приписів, які часто застаріли і не відповідають реальним потребам безпеки», — констатувала Шуляк. Вона додала, що натомість роботодавець «має нести відповідальність за результат — тобто за те, наскільки ефективно захищені його працівники».
Схвалений документ запроваджує нову систему запобігання професійним ризикам на виробництві та замінює чинний «реактивний» підхід — реагування на наслідки нещасних випадків — на проактивне запобігання їм. Крім того, ухвалення законопроєкту виконує міжнародні зобов'язання України за Угодою про асоціацію з ЄС щодо імплементації директив у сфері безпеки праці та є маяком виконання Україною програми Ukraine Facility.
Голова комітету уточнила, що документ імплементує рамкову Директиву Ради 89/391/ЄЕС про безпеку працівників, а також наближає українське законодавство про інспекцію праці до конвенцій Міжнародної організації праці №81 та №129. «Це — не формальність для звітності перед Брюсселем. Ця директива визначає, як організована безпека праці у всій Європі», — наголосила Шуляк. Вона додала, що тепер «ми приводимо до неї й нашу систему інспекції праці». «Це — реальне виконання взятого Україною зобов'язання, а не просто рядок у звіті», — констатувала політик.
Законопроєкт запроваджує ризикоорієнтований підхід. Тобто роботодавець повинен оцінювати ризики на кожному робочому місці та впроваджувати заходи для їх усунення чи мінімізації — ще до того, як станеться нещасний випадок. Крім того, документ закріплює чітку ієрархію дій — від усунення джерела небезпеки й адаптації умов праці до працівника до пріоритету колективного захисту над індивідуальним.
За словами парламентаря, законопроєкт вперше закріплює в законодавстві про безпеку праці поняття, яких дотепер не було: «професійний ризик», «інцидент», «оцінювання ризиків», «робоче місце». Він також посилює процедури розслідування нещасних випадків і професійних захворювань.
А крім чинної адміністративної та кримінальної відповідальності запроваджується ще одна — майнова. Тобто роботодавець — за рішенням суду — відшкодовуватиме Фонду соціального страхування витрати на виплати постраждалому працівникові, якщо шкода сталася через недостатні заходи безпеки. Для організацій, які надають послуги з оцінювання безпеки праці, законопроєкт вводить обов'язкове страхування їхньої відповідальності.
Окрему увагу приділено захисту вразливих категорій працівників: вагітних; жінок, які нещодавно народили; працівників до 18 років; людей з інвалідністю. «Це спрощення для роботодавця і реальний захист для працівника: менше формальних приписів, більше відповідальності за результат. А ще — чесніша конкуренція і доступ наших підприємств до міжнародного ринку», — підсумувала Шуляк.