Агентство Standard & Poor's зберегло кредитний рейтинг Румунії на останньому щаблі категорії, рекомендованої для інвестицій, із негативним прогнозом. Це рішення дозволяє країні наразі уникнути зниження до так званої категорії «junk» — спекулятивного рівня, який суттєво ускладнює та здорожчує запозичення на міжнародних ринках.
Євродепутат і колишній прем'єр-міністр Румунії Зіґфрід Мурешан наголосив, що жодна країна Європейського Союзу не зазнавала зниження рейтингу до «сміттєвого» рівня понад десять років. У дописі в соціальній мережі він зауважив, що потенційні витрати від такого зниження були б значно вищими для кожного громадянина, ніж заходи, яких довелося вжити протягом останнього року для стабілізації ситуації.
Збереження рейтингу на інвестиційному щаблі має практичне значення для державних фінансів. Воно впливає на вартість обслуговування державного боргу, доступність зовнішнього фінансування та загальну довіру інвесторів до румунської економіки. Навіть перебування на останньому інвестиційному щаблі з негативним прогнозом означає, що подальші рішення рейтингових агентств залежатимуть від динаміки бюджетних показників і здатності уряду приборкати дефіцит.
Депутатка від Національної ліберальної партії Ралука Туркан заявила, що збереження країнового рейтингу слід розглядати в ширшому контексті погіршення фіскальної ситуації останніх років. За її словами, Румунія опинилася на останньому щаблі категорії, рекомендованої для інвестицій, із негативним прогнозом, а уряду, очолюваному Іліє Болояном, довелося виправляти дисбаланси, накопичені попередньою владою.
Туркан поклала відповідальність за фіскальну спадщину на уряд, який раніше очолював Марчел Чолаку. Таким чином, рішення рейтингового агентства стало не лише фінансовою новиною, а й предметом політичної дискусії про те, хто саме несе відповідальність за стан державних фінансів і які заходи потрібні для подальшого зміцнення довіри інвесторів.
Подальша траєкторія рейтингу залежатиме від того, наскільки послідовно уряд скорочуватиме дефіцит бюджету та чи вдасться уникнути нових чинників тиску на державні видатки. Для бізнесу та громадян це питання вартості кредитів, інвестиційної привабливості та загальної економічної стабільності країни.