Рівень схвалення діяльності президента США Дональда Трампа опустився до найнижчого показника за обидва його президентські терміни. Про це свідчать дані соціологічних досліджень, які збіглися в часі з посиленням позицій Демократичної партії напередодні проміжних виборів до Конгресу.
Падіння рейтингу глави Білого дому відбувається на тлі ширшого суспільного невдоволення курсом Вашингтона. Американці дедалі частіше публічно дистанціюються від рішень чинної адміністрації, зокрема у зовнішній політиці. Це стосується представників різних соціальних груп — від водіїв таксі й студентів до викладачів університетів, сенаторів і конгресменів.
Окремої ваги ситуації додає те, що критичні настрої лунають і серед частини республіканців, для яких нинішній курс адміністрації виявився неприйнятним. Таким чином, електоральна база президента зазнає тиску не лише з боку опонентів, а й усередині власної партії.
На цьому фоні демократи зміцнили свої позиції в передвиборчих перегонах до Конгресу. Зростання їхньої переваги над республіканцями може мати вирішальне значення для розподілу місць у законодавчому органі та для подальшої спроможності адміністрації просувати власні ініціативи.
Проміжні вибори до Конгресу традиційно розглядаються як своєрідний референдум щодо чинного президента. Тож зниження рівня схвалення його діяльності до історичного мінімуму створює для республіканців додаткові ризики, а для демократів — додаткові можливості мобілізувати виборців.
Варто зазначити, що суспільні настрої в США впливають і на зовнішньополітичний порядок денний. Зокрема, частина американців висловлює занепокоєння тим, що перегляд пріоритетів Вашингтона може позначитися на безпеці самих Сполучених Штатів та на довірі союзників.
Дискусії про наслідки нинішнього курсу точаться і в академічних колах. На панельних обговореннях в американських університетах порушується питання, чи здатна військова перевага сама по собі гарантувати довгострокову безпеку партнерів США, чи для цього потрібна стабільність інфраструктури, морських маршрутів і впевненість інвесторів.
Окремо лунає теза про те, що американський вплив ніколи не вичерпувався лише авіаносцями, доларом і технологіями. Його примножували союзники, готові пов'язувати з Вашингтоном власне майбутнє, а також люди, для яких Америка уособлювала можливість свободи.
Саме тому зниження рейтингу президента США виходить за межі внутрішньополітичної статистики. Воно сигналізує про глибші зрушення в суспільній довірі — як усередині країни, так і в сприйнятті Вашингтона за кордоном.
Подальший розвиток подій залежатиме від того, наскільки адміністрації вдасться відновити підтримку виборців до дня голосування та чи зможуть демократи конвертувати зростання своєї переваги в конкретні результати на виборах до Конгресу.