Головний виклик для Європейського Союзу у сфері кібербезпеки полягає не лише в самих кібератаках Росії, а в тому, як вони поєднуються з іншими діями в межах ширшої гібридної кампанії. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповіла Мерле Майгре, колишня керівниця Центру передового досвіду НАТО з кіберзахисту (CCDCOE) у Таллінні, яка нині очолює центр компетенцій з кібербезпеки в Академії електронного управління.
За її словами, кібератаки є лише одним із інструментів поряд із підпалами, шпигунством, пошкодженням підводних кабелів у Балтійському морі та інформаційними операціями. Упродовж 2026 року Росія залишалася ключовим джерелом загроз для ЄС, і, на думку експертки, тенденція зберігається. Водночас загрози різняться залежно від сфери: для банків головну небезпеку становлять фінансово мотивовані шахраї, тоді як оборонні стартапи та стратегічні галузі частіше стають ціллю акторів, пов'язаних із російською розвідкою.
Майгре виокремлює кілька основних трендів. Перший – кібершпигунство проти урядів, оборонної промисловості та стратегічних галузей. Наприкінці серпня CERT-EU повідомив про ймовірно пов'язану з Росією кампанію цільового фішингу проти європейського оборонного сектора. Як згодом зазначив звіт Google Threat Intelligence, її пов'язують з угрупованням UNC7005. Зловмисники видавали себе за фінський операційний центр і перенаправляли користувачів на фальшиві сторінки входу, де викрадали токени автентифікації, що відкривало доступ до облікових записів жертв.
Другий тренд – кіберсаботаж критичної інфраструктури. Як повідомила Каї Каллас, Верховна представниця ЄС із питань закордонних справ і безпекової політики, у липні ЄС викрив 16-й центр ФСБ, який керує низкою хакерських угруповань, зокрема Turla. За її словами, ці угруповання атакували урядові мережі держав – членів ЄС і здійснювали саботаж критичної інфраструктури. Раніше атаки були спрямовані проти Франції, Німеччини, Польщі, Кіпру, Нідерландів та Австрії. Зокрема, у Польщі, за даними ЄС, центр проводив деструктивні кібератаки на теплові та електростанції.
Третій тренд – проросійський хактивізм і DDoS-кампанії, які, за словами експертки, тривають давно. Четвертий – іноземне маніпулювання інформацією з використанням кіберзасобів і втручання у вибори. Пов'язана з Росією інформаційна операція Matryoshka поширювала сфабрикований контент навколо виборів у німецьких землях і була спрямована проти кандидатів на президентських виборах у Франції 2027 року. Майгре зазначає, що французька кампанія вже стартує, тож підготовка до таких загроз має відбуватися завчасно.
Щодо 2027 року експертка прогнозує продовження тієї самої практики, можливо, у більш витончених формах. Традиційними цілями залишаються енергетика, транспорт, державний сектор і медіа, а також фінансовий сектор, який, на її думку, є особливо привабливою ціллю для хакерів.
Оцінюючи ризики для окремих галузей, Майгре пояснює, що вирішальним є не розмір компанії, а її стратегічна роль. Естонський банк, енергетична чи телекомунікаційна компанія або оборонний стартап стикаються з кіберзлочинністю, однак імовірність уваги з боку акторів, пов'язаних із російською державою, суттєво відрізняється. Для банків основна загроза пов'язана з грошима, тобто з фінансово мотивованими злочинцями та шахрайськими мережами. Експертка також зазначає, що іноді в таких випадках фігурують угруповання, пов'язані з Україною, які викрадали значні суми з банківських рахунків і заощаджень громадян.
Окремо Майгре говорить про роль України. За її оцінкою, Україна може стати для Європи партнером із раннього попередження, ділитися даними про тактики Росії та досвідом захисту критичної інфраструктури. Водночас, за її словами, штучний інтелект поки що лише прискорює наявні російські техніки, а не замінює кваліфікованих операторів.