Міжнародна група астрономів ідентифікувала природу космічного об'єкта, який майже два десятиліття випромінював радіосигнали, що не вписувалися у відомі наукові моделі. Джерелом виявився білий карлик, який обертається навколо малого червоного карлика в тісній подвійній системі та поступово поглинає його речовину. Об'єкт отримав позначення ASKAP J1745-5051.
Відкриття вдалося зробити завдяки скоординованим спостереженням із кількох інструментів. Первинні дані отримав радіотелескоп ASKAP у Західній Австралії, після чого координати об'єкта уточнили за допомогою південноафриканського радіотелескопа MeerKAT. Додаткові дані оптичної спектроскопії, зібрані в Чилі та космічними обсерваторіями, дозволили точно встановити структуру системи. Саме поєднання радіо-, рентгенівських та оптичних спостережень дало змогу відтворити повну картину фізичних процесів, що відбуваються в цій парі зірок.
Конфігурація системи виявилася надзвичайно компактною: білий карлик обертається навколо червоного карлика, маса якого становить приблизно 10 відсотків від маси Сонця, з періодом лише 1,3 години. Через близькість зірок речовина з червоного карлика перетікає на білий карлик. Під час падіння вона нагрівається до екстремальних температур і генерує яскраві рентгенівські імпульси. Це робить систему потужним джерелом рентгенівського випромінювання.
Ключ до розгадки радіоспалахів полягає у взаємодії надпотужних магнітних полів обох зірок. Ці поля у кілька тисяч разів сильніші за магнітне поле, яке використовується в медичних томографах. Їхня взаємодія викликає періодичні сплески в радіодіапазоні. Дослідники звернули увагу на важливу деталь: піки радіо- та рентгенівських пульсацій не збігаються за часом. Це підтверджує, що вони виникають у різних зонах подвійної системи, а не в одному й тому самому місці.
ASKAP J1745-5051 став першим підтвердженим об'єктом такого типу, який виявився білим карликом, що поглинає речовину від сусідньої зірки. Попри важливість відкриття, з 12 раніше каталогізованих подібних об'єктів 10 досі залишаються без підтвердженого джерела походження. Це означає, що більшість загадкових сигналів такого класу ще чекають на своє пояснення.
Науковці планують продовжувати спостереження за рентгенівськими коливаннями системи. Мета — з'ясувати, чи є подібні магнітні петлі джерелом інших загадкових сигналів у Чумацькому Шляху. Якщо гіпотеза підтвердиться, це дозволить по-новому пояснити цілий клас радіовипромінювань, які досі вважалися аномальними. Відкриття також демонструє, наскільки важливим є поєднання різних методів спостереження для розуміння складних процесів у подвійних зоряних системах.