Швейцарський національний банк звітує про стабільні прибутки, які забезпечує його портфель акцій. Значну частину цих активів центральний банк накопичив на початку минулого десятиліття, коли важливі пакети акцій американських компаній опинилися в його балансі.
Причиною таких дій стала валютна політика. Тоді Національний банк Швейцарії випускав франки та використовував їх для купівлі іноземних активів, зокрема акцій. Мета полягала в тому, щоб не допустити надмірного зміцнення швейцарської валюти, яке б ускладнювало експорт країни і тиснуло на економіку. Таким чином інтервенції, що спершу мали суто валютний характер, поступово перетворилися на значні інвестиційні позиції.
Тепер ці вкладення приносять центральному банку регулярний дохід. Джерелом прибутку є як дивіденди, так і зростання вартості акцій, що перебувають у портфелі. Для банку такі надходження важливі, адже вони допомагають зміцнити фінансові результати установи в умовах, коли процентна політика та валютний курс залишаються в центрі уваги ринків.
Стабільний прибуток від портфеля акцій показує, що інструменти валютної політики можуть мати тривалі фінансові наслідки. Водночас для інвесторів і аналітиків це нагадування про те, що активи центрального банку відіграють дедалі помітнішу роль у його загальних результатах, а не лише у підтриманні курсу національної валюти.