У ніч із суботи на неділю, з 24 на 25 жовтня, Україна перейде на зимовий час. Стрілки годинників переведуть на годину назад. Це рішення ухвалюють щороку, щоб узгодити початок активного дня зі світловим днем. Для енергосистеми такий крок може мати позитивний ефект, кажуть фахівці.
Голова громадської організації «Бюро комплексного аналізу та прогнозів», експерт з питань енергетики Сергій Дяченко в коментарі для ЗМІ пояснив, що перехід на зимовий час загалом позитивно впливає на енергетику. За його словами, коригування часу має як позитивну, так і негативну площину. Для енергетики це однозначно добре, бо система побудована так, щоб краще вписуватися у світловий день і раціональніше використовувати електроенергію. Негативний аспект пов’язаний із потребою переводити транспорт на нові графіки руху, а це вимагає додаткових витрат.
Найбільше значення переведення годинників має для пікових навантажень. Вони створюють для енергосистеми більші проблеми, ніж загальний обсяг спожитої електроенергії. Традиційно найбільше навантаження припадає на ранок, коли люди збираються на роботу, та на вечір, коли повертаються додому. Це приблизно з 7:00 до 10:00 та з 19:00 до 22:00. Перехід на зимовий час може дещо пом’якшити саме вечірній пік, оскільки світловий день краще узгоджується з режимом споживання.
Офіційно в Україні не оприлюднювали даних, скільки саме електроенергії може заощадити перехід на зимовий час. Водночас деякі експерти оцінюють потенційну економію лише у 2%, бо зараз є сучасні системи енергозбереження. Однак навіть така економія може бути вагомою під час війни.
За словами Дяченка, зараз планових відключень електроенергії немає. Однак, якщо взимку виникне дефіцит потужності, раціональніший розподіл споживання, а саме перехід на зимовий час, може зменшити й потребу в потенційних відключеннях. Значну роль у стабільності української енергосистеми відіграють атомні електростанції. У різні періоди вони виробляють 50–70% електроенергії, яку споживає Україна. Саме це дає змогу покривати значну частину потреб навіть за пошкодження інших генеруючих потужностей.
Проте головною проблемою залишається не лише обсяг виробництва електроенергії, а й можливість швидко регулювати потужність у години пікового споживання. Українська енергосистема зберігає високу стійкість після масштабних атак, однак значна частина теплової та гідроенергетичної генерації пошкоджена. Через це виникають проблеми саме з маневровими потужностями, які потрібні для покриття пікових навантажень.
Україна поступово відновлює пошкоджені потужності та розвиває розподілену генерацію — невеликі електростанції, зокрема відновлювані та традиційні. Водночас така генерація не завжди може повноцінно замінити потужності, необхідні для регулювання навантаження. Крім того, у разі нових масованих російських ударів ці невеликі електростанції можуть стати одними з головних цілей. Розподілена генерація не дуже пристосована для регулювання, тому з цим будуть проблеми. І відключення, якщо будуть, вони якраз будуть у пікові години.
Нагадаємо, що ще в липні 2024 року Верховна Рада схвалила законопроєкт №4201, який передбачає остаточне закріплення в Україні зимового часу, який є більш доцільним для наших широт. Документ відправили на підпис президенту Володимиру Зеленському 21 серпня 2024 року, але він досі не підписаний. Відповідно, Україна має перейти на зимовий час у ніч із 24 на 25 жовтня.