Сорок європейських держав підписали спільну декларацію про принципи безпеки на континенті. Документ ухвалили під час саміту Європейської політичної спільноти в Дубліні в четвер, 12 листопада. Серед підписантів є й Україна.
Ключовим положенням декларації є те, що переговори щодо європейської безпекової архітектури можуть розпочатися лише після завершення російсько-української війни. Текст підтримує незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в межах визнаних міжнародно кордонів. Підписанти закликають забезпечити Києву надійні гарантії безпеки, які мають запобігти відновленню агресії. Шлях до миру, за декларацією, має визначатися за участі України, а безпека України нерозривно пов’язана з євроатлантичною безпекою.
У документі посилаються на фундаментальні акти, на яких трималася європейська безпекова система: Північноатлантичний договір 1949 року, Статут Ради Європи 1949 року, Заключний акт Гельсінкі 1975 року, Паризьку хартію 1990 року, угоду про Європейський економічний простір 1992 року та Стамбульську хартію безпеки 1999 року. Члени НАТО підтвердили, що альянс і надалі залишається основою їхньої колективної оборони. Таким чином підписанти показали, що нові домовленості мають спиратися на вже узгоджені принципи, а не замінювати їх.
Окремо підписанти підтримали обговорення майбутніх механізмів зниження ризиків, але лише після того, як будуть створені умови для миру. Ці механізми можуть охоплювати військові ризики та дії, що не досягають порогу збройної агресії, тобто ситуації, які формально не є війною, але можуть створювати небезпеку для безпеки держав. Конкретні параметри таких механізмів у повідомленні не деталізуються, і їх ще належить узгодити.
Підписання декларації відбулося на тлі ширших дипломатичних процесів. За наявною інформацією, Сполучені Штати попросили Росію подати нову пропозицію щодо угоди з безпеки з Європою. Прем’єр-міністр Естонії заявив, що Москва прагне відволікти європейців темою безпекової архітектури, тобто перевести увагу з припинення війни на довгострокові безпекові домовленості. Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас наголосила, що перемир’я має передувати будь-яким переговорам про європейську безпекову архітектуру. Президент Франції Емманюель Макрон публічно підтримав опір України російській агресії, назвавши його частиною спільного європейського інтересу.
Водночас невідомо, чи Росія надішле пропозицію, про яку просив Вашингтон. Не визначено і того, коли або чи взагалі почнуться офіційні переговори щодо безпеки на континенті. Таким чином, декларація фіксує позицію європейських держав, але залишає відкритими питання про терміни, формат і учасників майбутніх перемовин.