Українські аграрії у вересні реалізували лише 46% свого експортного потенціалу, вивізши близько 2,4 млн тонн агропродукції замість необхідних 5 млн тонн на місяць. Внутрішні ціни на пшеницю впали нижче собівартості — до 120-130 доларів за тонну, що приблизно на 30% менше за витрати на вирощування. Склади переповнені зерном, але попри це дешевого хліба чи соняшникової олії на полицях магазинів чекати не варто.
Головна причина — структура собівартості харчових продуктів. У ціні хлібини вартість пшениці становить лише 10-15%, решта — це переробка, енергія, зарплати та логістика. Як пояснив заступник керівника KSE Агроцентр Павло Мартишев, в аграрній економіці існує міф: якщо країна велика аграрна, то й продовольство буде дешевим, або якщо закрити порти, ціни впадуть. «Це неправда — хіба що в дуже невеликій мірі», — наголосив він. Здешевлення борошна повністю нівелюється зростанням витрат на пальне, електроенергію та утримання автопарку.
Масштаб дисбалансу вражає. Пшениці цьогоріч зібрали 26 млн тонн при внутрішньому споживанні 7-8 млн тонн. Кукурудзи — 30-32 млн тонн проти тих самих 7-8 млн тонн потреби. З 12,5-13 млн тонн соняшнику заводи мають переробити 11-12 млн тонн, але з майже 5 млн тонн олії українці споживають лише 400-500 тис. тонн на рік. «Майже на 3,5 роки нам вистачить пшениці за умови, що ми її сіяти не будемо», — пояснив Олексій Тартаківський з Об'єднання аграрних компаній ПУСК та Всеукраїнської аграрної ради. Саме тому проблеми з експортом б'ють по цінах: внутрішній ринок не створює конкуренції за сировину, і платити високу ціну немає логіки.
Логістика стала головним фактором, який з'їдає маржу експортерів. Президент Асоціації міжнародних експедиторів України Віктор Берестенко зазначив, що торік зерно йшло через глибоководні порти Великої Одеси, а тепер — через Дунай, західні кордони й Констанцу, з більшою кількістю ланок і перевалок. Баржування з дунайських портів до Констанци подорожчало з 10-13 доларів за тонну до понад 40 доларів. Перевалки додають ще близько 30 доларів, ставки на вагони зросли приблизно вдвічі. У середньому логістична складова виросла на 50-70 доларів за тонну, а для віддалених від Дунаю регіонів — до 80-100 доларів і більше.
До цього додаються черги. На кінець вересня судна до Рені та Ізмаїла чекали проходження Сулінського каналу 12-17 діб. 5 жовтня на виїзд з України стояли 11 542 вантажівки — максимум від початку спостережень АМЕУ. На пункті пропуску Орлівка — Ісакча очікування перевищує шість діб. Плата за затримку вантажного транспорту для судна дедвейтом близько 6 тис. тонн становить 6-7 тис. доларів на добу, тобто приблизно 1 долар на тонну щодня. «Двотижнева черга додає 15-20 доларів на тонну ще до навантаження. Водночас ціни на тонну пшениці в портах знизилися на 30-40 доларів. Тож логістика фактично поглинає маржу експортера», — каже Берестенко.
Додатковий ризик — безпека. За 5-6 жовтня, за даними АМЕУ, атаковано чотири цивільні судна, одне з них затонуло, загинули двоє моряків. Берестенко очікує зростання страхових премій за воєнні ризики та ставок фрахту. Повідомлення про відмову Польщі й Румунії розширювати транзитні коридори він називає радше «гарячими новинами».
Прогноз на осінь-зиму невтішний для споживачів. Хліб до кінця року додасть у ціні 3-5%, соняшникова олія практично не подешевшає, а цінники на яйця та курятину коливатимуться з тенденцією до зростання. Недоотримання близько 2,5 млрд доларів валютної виручки тисне на курс гривні, що прискорює продовольчу інфляцію. Найгірший сценарій — 2027 рік: через збитки фермери економлять на добривах, що може призвести до скорочення посівних площ на 35-40% та падіння врожайності. Пшениця вже збиткова для всіх категорій господарств — за середньої собівартості й урожайності втрати оцінюють у 200-250 доларів з гектара. Найважче тим, хто не має власних складів: зберігання на сторонніх елеваторах подорожчало на 10-50%. Агрохолдинги не встигли розпродати пшеницю, тож для кукурудзи може не вистачити місця. Виходом стають полімерні рукави, але через поспіх частину зерна — за оцінкою Тартаківського, 3-5% — таки втратять через погіршення якості.