Український дзюдоїст Євген Балевський виборов бронзову нагороду Гран-прі Загреба у ваговій категорії понад 100 кілограмів. Медаль він отримав без жодного поєдинку: бронзовий двобій скасували після того, як його азербайджанський суперник знявся через травму. Формально українець піднявся на сходинку призерів без виходу на килим, що для спортсмена такого рівня стало неочікуваним завершенням турніру.
Суперником Балевського мав бути Ушангі Кокаурі, який посідає другу сходинку світового рейтингу та є срібним призером чемпіонату світу 2026 року. Саме через його травму організатори визнали українця призером. Для 26-річного спортсмена ця бронза стала третьою в його кар’єрі на турнірах серії Гран-прі, що свідчить про стабільність його виступів на міжнародних стартах останніх років.
Змагання в Загребі проходили з 13 по 15 листопада і входили до календаря Світового туру IJF, де щороку збирають сильнейших дзюдоїстів планети. Наступного дня після відзначеної бронзи українські спортсмени здобули ще одну нагороду: за даними повідомлень, Савицький виборов перемогу у ваговій категорії до 100 кілограмів. Таким чином, українська команда в Загребі мала успішний для себе фінал виступів, поєднавши золоту та бронзову нагороди.
Попередній рік став для Балевського результативним. У 2025 році він двічі ставав призером Гран-прі, у Лінці та Ліма, що дозволило йому закріпитися серед найсильніших важковагів серії. Того ж року він виграв європейський турнір Open у Ла-Нусії в Іспанії, а на чемпіонаті Європи в Подгориці посів п’яте місце, ставши одним із найближчих до медалей українських спортсменів на континентальному першості.
У 2026 році спортсмен демонстрував стабільність на міжнародній арені: сьоме місце на Гран-прі Верхньої Австрії та сьоме місце на турнірі Grand Slam в Угорщині. Ці результати показали, що Балевський стабільно конкурує з провідними суперниками, навіть коли не виходить на п’єдестал. Відповідно, бронза в Загребі стала для нього підтвердженням того, що його форма залишається високою.
У жовтні того ж року він допоміг французькому клубу ACBB Judo здобути першу в історії бронзову нагороду Ліги чемпіонів. Цей успіх у командних змаганнях демонструє, що спортсмен є затребуваним не лише в індивідуальних стартах, а й у клубному дзюдо на європейському рівні. Таким чином, його досягнення охоплюють як особисті медалі серії Гран-прі, так і внесок у командні перемоги.