Венчурні інвестиції в оборонні технології продовжують зростати рекордними темпами, і фахівці дедалі частіше ставлять питання, чи не формується на цьому ринку інвестиційна бульбашка. За даними PitchBook, у 2025 році Defense Tech залучив 49,1 мільярда доларів венчурного фінансування, що є історичним максимумом. У першій половині 2026 року обсяг інвестицій уже досяг 35,6 мільярда доларів, тобто темп залишається надзвичайно високим і без очевидного охолодження.
Найвиразніше зростання видно в оцінках компаній. Медіанна оцінка до інвестування, тобто вартість компанії до надходження нових коштів, майже подвоїлася за два роки і зараз становить 115 мільйонів доларів. Середній розмір угоди також зріс удвічі і досяг 20 мільйонів доларів. Водночас капітал сильно концентрується: десять найбільших раундів у першій половині 2026 року забрали 62 відсотки всього фінансування. Це означає, що великі суми йдуть до невеликої групи лідерів, тоді як значна частина ринку залишається поза увагою великих інвесторів.
Серед лідерів ринку — Anduril, який залучив 5 мільярдів доларів, Shield AI з 2 мільярдами та Saronic з 1,75 мільярда доларів. Головним драйвером інтересу інвесторів стали рекордні військові бюджети. Оборонні витрати країн ЄС у 2025 році сягнули 418 мільярдів євро, що на 20 відсотків більше, ніж роком раніше, а на 2026 рік ЄС планує вже 454 мільярди євро. Витрати США на оборону в 2026 році зросли на 17 відсотків і досягли 1,05 трильйона доларів. Для стартапів це створює відчуття, що попит на їхні рішення буде лише зростати, і саме цей очікуваний попит значною мірою формує сьогоднішні оцінки.
Попри оптимістичні цифри, думки експертів щодо наявності бульбашки розходяться. Сергій Сульжик з вважає, що бульбашка справді формується, але вона не обов’язково шкідлива, адже може стимулювати розвиток галузі та залучати нових гравців. Анатолій Худоба з Double Tap переконаний, що глобальної бульбашки немає, однак перегрів спостерігається в сегментах штучного інтелекту та дронів, де конкуренція за інвестиції найсильніша. Представник Tech Horizons Стоніш описує ринок як «двошвидкісний»: одні сегменти розвиваються стрімко, інші відстають і залишаються поза увагою капіталу.
Головний ризик, на який вказують аналітики, полягає в розриві між оцінками компаній і реальними державними закупівлями. Уряди купують повільно, процедури тендерів і випробувань тривалі, а успішна демонстрація технології ще не означає контракту. Саме тому компанія, яка переконливо показала прототип, може залишатися без замовлень місяцями або роками.
Як приклад наводиться стартап Swarmer: його виторг у 2025 році становив близько 310 тисяч доларів, а оцінка компанії до листопада 2026 року перевищила 100 мільйонів доларів. Це більш ніж у 322 рази перевищує річний виторг. Helsing у липні була оцінена у 18 мільярдів доларів, приблизно у 32 рази вище від прогнозованого річного доходу. Такі співвідношення, за оцінкою експертів, важко пояснити лише поточними продажами, тож оцінки спираються переважно на очікування майбутніх контрактів.
За словами експертів, компанії без виробничих контрактів ризикують втратити частину своєї вартості, коли інвестиційний ентузіазм спаде. Для таких гравців критичним стає перехід від демонстрацій до серійного виробництва та підписаних угод із замовниками. Водночас український ринок оборонних технологій працює за іншими умовами, ніж глобальний: тут інші джерела фінансування, інші замовники та інший рівень ризику. Тож досвід світових гравців не можна механічно переносити на український контекст, і оцінювати перспективи вітчизняних компаній варто окремо.