Росія розгорнула цілеспрямовану операцію проти цифрової інфраструктури України, завдаючи ударів по дата-центрах та об'єктах зв'язку. Про це заявив президент Володимир Зеленський, наголосивши, що мета ворога — позбавити українців інтернету, зв'язку та доступу до цифрових сервісів. За його словами, українські служби та бізнес уже вживають оперативних заходів для протидії цій загрозі.
Найбільшого удару зазнав дата-центр Cosmonova, який вранці 26 вересня був серйозно пошкоджений унаслідок серії ворожих атак. Об'єкт повністю припинив функціональну діяльність. Ураження дата-центрів спричинило системні технічні проблеми: в Україні порушилося мовлення низки телеканалів та виникли збої в роботі провайдерів.
Попри масштабність атак, експерти зазначають, що повністю позбавити країну зв'язку ворогу не вдасться. Радник президента Сергій Бескрестнов, відомий як «Флеш», наголосив, що вся Україна без інтернету не залишиться завдяки максимально розподіленим каналам зв'язку, навіть попри постійні атаки Росії на інформаційну інфраструктуру.
Того ж тижня російські війська атакували Хмельницький, завдавши ударів по місту. Ці події стали частиною ширшої кампанії, яка супроводжувалася дипломатичною активністю на міжнародній арені. Володимир Зеленський виступив на Генеральній асамблеї ООН, де порушив питання протидії російській агресії та необхідності посилення тиску на Кремль.
Під час виступу президент наголосив, що Володимир Путін постійно шукає приводи, аби ухилятися від переговорів та продовжувати війну. За словами Зеленського, Москва очевидно не готується до зупинки бойових дій, а російський диктатор роками знаходить причини, щоб уникати зустрічей, відмовлятися від тристороннього формату та не припиняти вбивства.
«Роками у нього одне й те саме, і це відчувають усі наші партнери. Він шукає приводи вести війну», — підкреслив президент України. Він також зауважив, що під час нещодавньої зустрічі з президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом переконався: Америка оцінює ситуацію аналогічно. Головне завдання міжнародної спільноти — змінити пріоритети Кремля, аби Росія витрачала кошти не на смерть, а на інші потреби, і врешті-решт закінчила цю війну.
Україна активно співпрацює над цим питанням з партнерами по всьому світу — США, Європою, Канадою та Японією. Зеленський закликав до жорсткішої відповіді світу на щоденну російську ескалацію, наголошуючи, що оскільки Москва робить свої удари все більш жорстокими, міжнародні партнери мають обирати сильніші заходи впливу. Україна також закликає Сполучені Штати активізувати тиск на Кремль та реалізувати закон про «пекельні санкції» проти Росії.
Водночас у Вашингтоні знову наголошують на необхідності якнайшвидшого укладення мирної угоди. 26 вересня президент Дональд Трамп під час спілкування з журналістами висловив сподівання на прямі переговори між Зеленським та Путіним, підкресливши, що прагне швидкого врегулювання війни.
Окремою темою тижня стала дипломатична активність Німеччини. У суботу 27 вересня глава МЗС Німеччини Йоханн Вадефуль провів зустріч із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим — уперше за майже п'ять років. Німецький політик пояснив, що зустріч відбулася на прохання колег, які радили відновити прямий діалог. «Я також не хочу, щоб ми, європейці, залишали весь обмін думками з Росією на відкуп американцям», — заявив Вадефуль.
Він підтвердив принцип «нічого про Україну без України» та розповів, що закликав Лаврова бути готовим до переговорів. За словами глави МЗС Німеччини, подальший діалог залежить від Росії: якщо Кремль готовий припинити війну проти України, то переговори можливі.
Таким чином, тиждень 21–27 вересня позначився поєднанням інтенсивних російських ударів по цивільній та цифровій інфраструктурі України, дипломатичних зусиль Києва на міжнародній арені та спроб окремих європейських країн відновити діалог із Москвою. Попри складну ситуацію, українські служби та бізнес продовжують протидіяти загрозам, а міжнародні партнери шукають шляхи посилення тиску на агресора.