У Парижі розпочався двогодинний Міжнародний космічний саміт, який зібрав представників космічної галузі з близько 120 країн. Головною темою заходу стало обговорення того, як Європа може посилити власні позиції на глобальному ринку, де домінують Сполучені Штати. Президент Франції Емманюель Макрон у своєму зверненні наголосив, що «Європа бере свою долю у власні руки, зокрема й у космосі», закликавши до інновацій та інвестицій, щоб «побудувати могутню Європу, незалежну навіть у космосі».
Ключовим стимулом для європейських зусиль стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році, яке продемонструвало як критичну важливість супутникового зв'язку Starlink для Києва, так і потенційну вразливість від рішень приватної американської компанії. Це підштовхнуло Європейський Союз до роботи над створенням власного угруповання «суверенних супутників» під назвою Iris2, яке має забезпечити безпечний зв'язок для громадян блоку. Однак повноцінне розгортання цієї системи очікується не раніше 2030 року. Додатковим поштовхом стали події цього року, коли американські компанії супутникової зйомки почали утримувати зображення конфліктних регіонів, що посилило попит країн на власні розвідувальні можливості.
Генеральний директор Європейського космічного агентства (ESA) Йозеф Ашбахер підкреслив, що для Європи «стоїть багато на кону», адже супутники щодня використовуються як критична інфраструктура, надзвичайно важлива для кожного громадянина. Він зазначив, що хоча Європа має сильні сторони, темпи розвитку галузі прискорюються, і потрібно значно більше фінансування. Сполучені Штати залишаються беззаперечним лідером: NASA реалізує програму Artemis з повернення людини на Місяць, а компанія SpaceX Ілона Маска трансформувала ринок комерційних запусків завдяки багаторазовим ракетам, що знизило вартість і збільшило частоту польотів. Тим часом Amazon у 2025 році вивела на орбіту перші інтернет-супутники, плануючи розгорнути угруповання з понад 3200 апаратів.
Показово, що SpaceX та Blue Origin, заснована Джеффом Безосом, скасували плани відвідати паризький саміт. За даними Politico, Білий дім закликав американські космічні компанії утриматися від участі, оскільки це могло б виглядати як підтримка політики Європейського Союзу. Представник французького президента, який говорив на умовах анонімності, визнав наявність напруженості та технологічної конкуренції між великими державами, особливо США та Китаєм.
Флагманом європейської ракетної індустрії залишається програма Ariane, яка забезпечує запуски супутників для навігаційної системи Galileo, програми спостереження за Землею Copernicus, а також військових і наукових місій. Однак Ariane стикається з викликами: ракета є одноразовою, що робить її експлуатацію дорожчою порівняно з багаторазовими конкурентами. Логістика також ускладнена — основну ступінь збирають у Франції, верхню в Німеччині, а компоненти доставляють морем на космодром у Французькій Гвіані. Через це кількість запусків на рік обмежена кількома, тоді як SpaceX здійснює понад сотню польотів Falcon 9 щороку.
Європейські лідери прагнуть розвинути власні потужності для запусків, щоб зменшити залежність від американських ракет. Ілон Маск оголосив про плани поступово вивести з експлуатації Falcon на користь більшої Starship, що викликає занепокоєння в галузі щодо можливого «дефіциту запусків» у найближчі роки. Генеральний директор компанії Satellogic Еміліано Карг'єман зазначив, що неможливість самостійно вивести власний супутник на орбіту є величезною проблемою для Європи, адже Китай уже має таку здатність. Втім, німецький стартап Isar досяг значного прориву у вихідні, що може стати кроком уперед у європейських спробах наздогнати SpaceX.