Міністерство освіти і науки України розробило методичні рекомендації для закладів загальної середньої освіти щодо організації освітнього процесу в умовах воєнного стану та регулярних повітряних тривог, які можуть затягуватися на години. Документ покликаний допомогти школам перейти від ситуативного реагування до завчасного планування.
Як наголосили в МОН, єдиної моделі навчання, яка однаково працюватиме для всіх шкіл, не може бути. Умови, в яких заклади організовують освітній процес, суттєво відрізняються залежно від безпекової ситуації, особливостей місцевості та спроможності конкретного закладу. Тому кожна школа має визначати формат навчання з урахуванням власних умов, наявності та місткості укриття, інфраструктури й готовності організувати дистанційне навчання.
Ключова вимога рекомендацій — кожен заклад освіти має заздалегідь затвердити можливі сценарії та алгоритм переходу між ними залежно від зміни безпекової ситуації. Це дасть змогу не ухвалювати рішення щоразу в момент виникнення нових ризиків, а мати зрозумілий алгоритм переходу між форматами навчання та заздалегідь визначені дії для кожного сценарію.
Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко зазначив, що рекомендації з'явилися саме на запит учительства і враховують досвід та пропозиції людей, які щодня організовують навчання в умовах війни. За його словами, важливо дати школам не одну жорстку інструкцію на всі випадки, а зрозумілі інструменти, щоб вони могли знайти найкраще рішення для своїх умов.
Одним із ключових пріоритетів держави залишається безпечне освітнє середовище. За 2023-2026 роки на облаштування укриттів у закладах освіти з державного бюджету місцевим уже було спрямовано майже 20 мільярдів гривень. Ці кошти дають громадам змогу будувати нові захисні споруди, реконструювати наявні та створювати умови для повернення дітей до безпечного очного навчання.
Згідно з рекомендаціями, організація навчального процесу має відбуватися за чітким розподілом повноважень. МОН визначає загальні підходи, кожна громада та школа індивідуально створює конкретні моделі з урахуванням усіх умов, засновник або уповноважений ним орган оцінює спроможності закладу та забезпечує необхідні умови, а керівник школи організовує освітній процес, визначає базову та альтернативні моделі й затверджує практичний алгоритм переходу між ними.
Такий алгоритм повинен бути підготовлений завчасно та враховувати сценарії зміни безпекової ситуації, тривалих тривог, проблем з електропостачанням або зв'язком та інші обставини, які можуть впливати на можливість навчатися очно.
Для оцінки власної спроможності школі необхідно визначити можливість забезпечення безпечного та безперервного очного навчання. Зокрема, потрібно оцінити місткість і можливості укриття, кількість учнів і працівників, яких школа може безпечно розмістити, можливість тривалого перебування в укритті, наявність електроенергії, тепла, води та інших необхідних комунікацій, резервні джерела живлення, доступ до інтернету та зв'язку, готовність педагогів і учнів до дистанційного навчання, а також можливість організувати навчання із залученням інших освітніх просторів громади.
У міністерстві наголосили, що загальна кількість людей, які одночасно перебувають у школі, не може перевищувати можливості укриття. Якщо укриття використовується не лише для перебування під час тривоги, а й як простір для навчання, школа повинна також враховувати фактичну кількість облаштованих навчальних місць.
Мета рекомендацій — не зберегти розклад за будь-яких умов, а створити зрозумілу систему, за якої діти можуть продовжувати навчання, а школа — досягати визначених державним стандартом результатів, коли це безпечно. У МОН підкреслили, що безпека учнів та вчителів залишається першим пріоритетом, але водночас робиться все для збереження якості освіти.