Українська металургійна галузь опинилася у глибокій кризі через російські ракетні удари по підприємствах, блокаду глибоководних портів Чорного моря, високу вартість електроенергії та підвищення тарифів «Укрзалізниці». Для подолання цих проблем бізнес закликає Кабінет Міністрів ухвалити окрему постанову, яка створить цілісну рамку для дій державних органів і стане позитивним сигналом для інвесторів.
За даними профільного об’єднання «Укрметалургпром», у серпні 2026 року обсяг виробництва сталі скоротився удвічі порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 277 тисяч тонн. Причиною стали масовані атаки на великі металургійні підприємства. У серпні-вересні ворог завдав ракетних ударів, внаслідок яких повністю зупинилися «Запоріжсталь» та «Каметсталь», що входять до групи «Метінвест». Найбільший металургійний комбінат «ArcelorMittal Кривий Ріг» частково припинив роботу, а 5 вересня було атаковано Дніпровський металургійний завод групи DCH.
До воєнних руйнувань додалися логістичні та економічні чинники. З кінця липня експорт продукції через глибоководні порти Великої Одеси фактично заблокований. За оцінками Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати, якщо морський коридор не відновить роботу, Україна може втратити близько 10% ВВП, 17 мільярдів доларів експортної виручки та ще 8,5 мільярда доларів податкових надходжень. Додатковий тиск створюють підвищення тарифів «Укрзалізниці», висока ціна електроенергії, квоти та вуглецевий податок (CBAM) при імпорті до ЄС, а також відсутність інструментів страхування великих промислових проєктів від воєнних ризиків.
Генеральний директор «ArcelorMittal Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо в коментарі для ЗМІ наголосив, що окремих ініціатив державних органів недостатньо. «Жоден окремий орган не може вирішити комплекс проблем. Без єдиного документа з визначеними відповідальними та строками кожне питання розглядається ізольовано і, як наслідок, зависає», — зазначили представники компанії. На його думку, урядова постанова має передбачати дипломатичну роботу з Єврокомісією щодо відтермінування вуглецевого податку та збільшення квот для української металопродукції на ринку ЄС.
Серед інших необхідних кроків — проведення Мінекономіки антидемпінгового розслідування проти постачальників продукції з Туреччини та Китаю, які мають доступ до дешевої російської сировини або енергоносіїв і можуть знижувати ціни на українському ринку. Також постанова має забезпечити стабілізацію тарифів «Укрзалізниці» та іншої логістики, визначити спеціальні умови бронювання працівників металургійної галузі для збереження кадрового потенціалу та продовжити практику довгострокових договорів на купівлю електроенергії з чітким пріоритетом для промислових підприємств.
Окремо пропонується замінити в законодавстві критерій громадянства кінцевого бенефіціара компанії на критерій відсутності зв’язків з країною-агресором, а також переглянути кредитні ліміти Фонду декарбонізації відповідно до реальних потреб промисловості. «Це дасть можливість розблокувати промисловим компаніям доступ до інструментів декарбонізації для відновлення після атак», — додав Мауро Лонгобардо.
Ухвалення комплексної урядової постанови, на думку представників галузі, стане сигналом для інвесторів, кредиторів та міжнародних партнерів, що держава визначає металургію стратегічним пріоритетом. Нагадаємо, в середині серпня через ракетний удар «ArcelorMittal Кривий Ріг» частково зупинив роботу, внаслідок обстрілу загинули двоє людей і 13 дістали поранень. На початку вересня Росія завдала удару по «Каметсталі» в Кам’янському, що призвело до повної зупинки підприємства, а до того було завдано двох ударів по «Запоріжсталі».